Визнання угоди недійсною у разі перевищення повноважень директором або представником юридичної особи
- Деталі
- Опубліковано: 16 червня 2013
Багато наших клієнтів задають питання, а чи можна визнати угоду недійсною, яка полягала з перевищенням повноважень, і при цьому сторони найчастіше знали про ці перевищеннях, а в деяких випадках не знали про такі перевищеннях повноважень через свою неуважність або у зв'язку з неможливістю ознайомитися з певними документами.
Юридична компанія «Оптімум» вирішила всебічно розтлумачити як нашим клієнтам, так і всім читачам нашого блогу в яких ситуаціях можуть визнати угоду недійсною, а в яких ситуаціях це практично нереально.
Як показує судова практика, угоди можуть бути визнані недійсними в певних випадках. Статутні документи юридичних осіб часто передбачають обмеження повноважень директорів і дирекцій, на вчинення правочинів. Частіш за все ці обмеження поширюються на суми угод, і в статуті чи в довіреності виданої підприємством чітко обумовлений межа повноважень директора або представника юридичної особи. Рідше це поширюється на види угод, який можуть здійснювати керівник або представник за дорученням.
Згідно з положеннями статті 92 Цивільного кодексу України якщо орган чи особа діє від імені юридичної особи, вона повинна діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відношенні з третіми особами повноваження юридичної особи не мають юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Під третіми особами маються на увазі контрагенти підприємства, зокрема в кредитних договорах це може бути банк, який при укладенні кредитного договору ознайомлений з статутними документами юридичної особи позичальника та довіреністю, у разі укладення угоди представником. Таким чином, угода є такою, яка укладена з перевищенням повноважень в тому випадку, якщо банк знав або міг знати про такі обмеження директора, представника юридичної особи.
Крім того, згідно зі ст. 241 Цивільного кодексу України угода, яка здійснюється представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Відповідно до зазначеної норма Цивільного кодексу угода, схвалена юридичною особою, в будь-якому випадку породжує права і обов'язки цієї юридичної особи. Прийняття до виконання угоди, може відбуватися в різних формах зокрема поставкою обумовленої продукції, оплатою за поставлений товар. У кредитних договорах це може бути оплата відсотків за користування кредитними коштами.
Разом з тим, потрібно зауважити, що в статутних документах часто прописується необхідність затвердження певних угод, укладених директором або іншим виконавчим органом товариства, загальними зборами учасників товариства (акціонерів), однак це положення не визнається судами обмеженням повноважень саме на укладення угоди і таким чином відсутність подальшого затвердження угоди, передбаченого статутом, не є підставою для визнання її недійсною.
Обов'язковість такого застосування норм Цивільного кодексу при вирішенні спорів про визнання угоди недійсною в судовому порядку встановлена Верховним судом України, постанови якого обов'язкові для всіх судів України.
Якщо ви хочете знати перспективу свого спору в разі здійснення операції з перевищенням повноважень, можете звернутися в нашу юридичну компанію за безкоштовною попередньою консультацією.
Партнер Юридичної компанії «Оптімум», адвокат Зурнаджи Євген.
Зателефонуйте мені 
