Скільки становлять аліменти в Україні у 2026 році

Розмір аліментів на дитину в Україні прив’язаний до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На 2026 рік він становить 2817 грн для дитини до 6 років і 3512 грн для дитини від 6 до 18 років і протягом року не змінюється. Від цих сум рахують ключові межі, встановлені статтею 182 Сімейного кодексу та нормами про судовий наказ.

Конкретну суму суд визначає з урахуванням стану здоров’я і потреб дитини, доходів і майна платника, наявності в нього інших дітей або непрацездатних батьків, а також того, чи отримує дитина власні доходи. Якщо стягнення у частці від заробітку дає суму, меншу за гарантований мінімум, платник однаково має сплатити не менше 1408,50 грн або 1756 грн на кожну дитину.

Хто має право на аліменти і до якого віку

Аліменти стягують із того з батьків, хто не проживає з дитиною. Отримувачем є той із батьків, з ким дитина живе, або інший її законний представник, наприклад опікун. Шлюб між батьками при цьому може тривати, бути розірваним або взагалі не реєструватися — важливо лише, щоб походження дитини від платника було встановлене. Якщо батьки якраз оформлюють розлучення через суд, вимогу про стягнення аліментів можна заявити в тому ж позові, і суд вирішить обидва питання в одному провадженні.

Загальне правило — утримання до 18 років. Воно може тривати довше у двох випадках:

• дитина продовжує навчання після повноліття: батьки зобов’язані утримувати її до 23 років, якщо вони мають таку можливість (стаття 199 Сімейного кодексу), але на ці аліменти потрібна окрема вимога;
• повнолітня дитина є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги — тоді обов’язок зберігається, поки триває непрацездатність (стаття 198 Сімейного кодексу).

Частка від доходу чи тверда сума

Аліменти призначають одним із двох способів, і від вибору залежить, наскільки передбачуваними будуть виплати.

Частка від заробітку (доходу) — найпоширеніший варіант для офіційно працевлаштованих платників. За судовим наказом це чверть доходу на одну дитину, третина — на двох, половина — на трьох і більше дітей; у позовному провадженні суд може визначити іншу частку. Сума автоматично змінюється разом із доходом платника, а бухгалтерія роботодавця утримує її із зарплати.

Тверда грошова сума (стаття 184 Сімейного кодексу) підходить, коли дохід нерегулярний, частково неофіційний, отримується в іноземній валюті або платник працює як ФОП і суму від його доходу складно контролювати. Розмір у твердій сумі підлягає щорічній індексації.

Приклад: платник щомісяця отримує 20 000 грн після сплати податків, дитині 8 років. Чверть доходу — 5000 грн, це більше за гарантований мінімум, тож стягують 5000 грн. Якщо ж офіційний дохід становить 6000 грн, чверть дорівнює 1500 грн, що менше за 1756 грн, тому до сплати буде 1756 грн.

Три способи оформити аліменти

Серед інструментів, які передбачає сімейне право, найменш конфліктний — нотаріальний договір про сплату аліментів: батьки самі погоджують суму, строки й спосіб оплати. Якщо домовитися не вдається, лишаються два судові шляхи.

Для стягувача обидва судові шляхи безкоштовні: позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.

Як подати на аліменти: покроково

1. Зберіть документи: паспорт і РНОКПП заявника, свідоцтво про народження дитини, документ, що підтверджує спільне проживання дитини із заявником, свідоцтво про шлюб або його розірвання (за наявності), а також будь-які відомості про доходи й майно платника.
2. Оберіть суд. Заяву про стягнення аліментів можна подати за своїм місцем проживання — їхати до суду за адресою відповідача не обов’язково.
3. Подайте заяву або позов особисто, поштою чи через «Електронний суд». Для судового наказу використовують заяву, для складніших вимог — позовну заяву з розрахунком суми.
4. Дочекайтеся рішення. Аліменти присуджують з дня подання заяви. За минулий період їх можна стягнути максимум за рік, якщо доведено, що ви намагалися отримати гроші, а другий із батьків ухилявся.
5. Передайте документ на виконання. Рішення про аліменти негайно виконується в межах платежу за один місяць. Якщо платник працює офіційно, виконавчий документ можна передати безпосередньо роботодавцю, в інших випадках — до органу державної виконавчої служби.

Що робити, якщо аліменти не платять

Коли рішення вже є, а гроші не надходять, починається виконавче провадження: виконавець з’ясовує доходи й рахунки боржника, звертає на них стягнення і веде розрахунок заборгованості. Якщо платник у цей період не працював, борг рахують виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості, тому відсутність офіційної роботи від обов’язку не звільняє.

Заходи впливу посилюються разом зі збільшенням боргу:

Стягувачу не варто покладатися лише на ініціативу виконавця. Варто регулярно запитувати розрахунок заборгованості, повідомляти про нове місце роботи, автомобіль чи нерухомість боржника, а в разі бездіяльності — скаржитися керівнику відділу виконавчої служби або до суду. Якщо платник живе за кордоном, стягнення можливе через механізми міжнародних договорів, зокрема Гаазької конвенції 2007 року про міжнародне стягнення аліментів на дітей.

Чи можна змінити розмір аліментів

Так. Якщо змінився матеріальний чи сімейний стан платника або отримувача, погіршилося здоров’я когось із них чи зросли потреби дитини, будь-хто з батьків може звернутися до суду з позовом про збільшення або зменшення аліментів (стаття 192 Сімейного кодексу). Самовільно платити менше не можна: до рішення суду діє попередній розмір, а недоплата перетворюється на борг.

Окремо від аліментів можна стягнути додаткові витрати на дитину — наприклад, на лікування, реабілітацію чи розвиток особливих здібностей (стаття 185 Сімейного кодексу). Такі витрати батьки несуть пропорційно і підтверджують чеками, договорами або медичними документами.

Типові помилки

• Домовленість «на словах». Без нотаріального договору чи рішення суду вимагати гроші за минулі місяці майже неможливо, а за період понад рік — неможливо взагалі.
• Роки очікування перед зверненням. Аліменти рахують від дня подання заяви, тож кожен місяць зволікання — це втрачені для дитини гроші.
• Готівка без підтвердження. Платнику безпечніше переказувати кошти на рахунок із призначенням платежу, отримувачу — не видавати розписок за гроші, яких не отримав.
• Мовчання перед виконавцем. Інформація про нову роботу чи майно боржника часто є в стягувача раніше, ніж у виконавчої служби.

Часті запитання

Чи треба платити судовий збір за позов про аліменти?

Ні, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.

Чи платить аліменти безробітний?

Так. Відсутність роботи не скасовує обов’язку: діє гарантований мінімум, а заборгованість за період без роботи рахують від середньої зарплати в регіоні.

Чи можна отримувати аліменти, якщо батьки не були в шлюбі?

Так, якщо батьківство записане в актовому записі про народження дитини або встановлене судом.

Чи можна отримати аліменти за минулі роки?

Лише за період до одного року до подання заяви і тільки за умови, що є докази ухилення другого з батьків від утримання дитини.

The post Аліменти в Україні 2026: скільки платять на дитину і як стягнути борг first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

В Україні порядок укладення, зміст і форму такого договору регулює глава 10 Сімейного кодексу України. Укласти його можна як до реєстрації шлюбу, так і в будь-який момент подружнього життя – головна умова: обидві сторони добровільно погоджують умови та посвідчують документ у нотаріуса.

Далі – конкретно про те, що можна і чого не можна прописати в шлюбному договорі, як оформити його крок за кроком, і що робити, якщо один із подружжя порушує домовлені умови.

Що таке шлюбний договір і навіщо він потрібен

Шлюбний договір змінює загальний (законний) режим спільної власності подружжя, який діє за замовчуванням, на індивідуальні домовленості сторін. Без такого договору майно, набуте в шлюбі, за загальним правилом вважається спільною сумісною власністю – незалежно від того, на кого з подружжя воно оформлене.

Найчастіше шлюбний договір укладають, коли: один із подружжя має власний бізнес чи корпоративні права і хоче убезпечити їх від поділу; є істотна різниця в статках чи майні, набутому до шлюбу; подружжя купує нерухомість і хоче заздалегідь визначити, кому вона належатиме; у сім’ї є діти від попереднього шлюбу, чиї майнові інтереси важливо захистити.

Хто може укласти шлюбний договір

Сторонами шлюбного договору можуть бути особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, або вже одружене подружжя. Якщо однією зі сторін є неповнолітня особа, яка ще не зареєструвала шлюб, потрібна нотаріально посвідчена письмова згода її батьків або піклувальника.

Момент набрання договором чинності залежить від того, коли його підписано: якщо до реєстрації шлюбу – договір діє з дня державної реєстрації шлюбу; якщо під час подружнього життя – з дня нотаріального посвідчення. Загальні вимоги до оформлення договорів та документів принципово не відрізняються від інших цивільно-правових угод і детальніше розглянуті в окремому розділі сайту.

Що можна прописати у шлюбному договорі

Основне призначення шлюбного договору – визначити майнові права та обов’язки подружжя. У ньому дозволено прописати:

• правовий режим конкретного майна – чи буде воно особистою власністю одного з подружжя, чи спільною;
• порядок користування житлом, зокрема тим, що належить лише одному з подружжя;
• право на утримання одного з подружжя за певних умов, наприклад у разі непрацездатності;
• порядок розподілу боргових зобов’язань, узятих під час шлюбу;
• порядок поділу майна на випадок розірвання шлюбу;
• умови щодо часток чи корпоративних прав у спільному бізнесі.

Наприклад, подружжя може прописати, що квартира, придбана під час шлюбу виключно на ім’я одного з них, залишається його особистою власністю, а не переходить у статус спільної сумісної власності.

Що заборонено включати в шлюбний договір

Шлюбний договір регулює лише майнові відносини. Тому в ньому не можна:

• обмежувати особисті немайнові права та обов’язки подружжя – пункти про вірність, побутові обов’язки чи спосіб виховання дітей юридичної сили не мають;
• зменшувати обсяг прав дитини, встановлений Сімейним кодексом України, або звільняти одного з батьків від обов’язку її утримувати;
• ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Як оформити шлюбний договір: покрокова інструкція

1. Обговорити та письмово узгодити умови між собою.
2. Підготувати документи: паспорти сторін, РНОКПП, а також свідоцтво про шлюб (якщо договір укладається під час шлюбу) або заяву про реєстрацію шлюбу (якщо до реєстрації).
3. Звернутися до приватного нотаріуса для посвідчення договору – вартість послуги встановлює конкретна нотаріальна контора.
4. Нотаріус перевіряє дієздатність сторін, добровільність і законність умов, після чого посвідчує документ.
5. Договір набирає чинності з моменту, визначеного законом, – з дня реєстрації шлюбу або з дня нотаріального посвідчення.

Чи можна змінити або розірвати шлюбний договір

Так. Подружжя може за спільною згодою в будь-який момент внести зміни до шлюбного договору чи відмовитися від нього – через новий нотаріально посвідчений документ. Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається.

Якщо сторони не можуть домовитися, один із подружжя має право звернутися до суду з вимогою змінити умови договору – якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей або непрацездатних повнолітніх дочки чи сина. Загальний порядок зміни та розірвання договору за українським законодавством, а також випадки, коли посилання на форс-мажорні обставини не є автоматичною підставою для розірвання, детально розглянуто в окремому матеріалі.

Дія шлюбного договору також автоматично припиняється в разі розірвання шлюбу – у частині положень, які прямо пов’язані із самим фактом перебування в шлюбі.

Юридична відповідальність за порушення умов шлюбного договору

Якщо один із подружжя не дотримується умов договору – наприклад, розпоряджається майном всупереч визначеному режиму, – другий має право звернутися до суду для захисту своїх майнових прав, вимагати відшкодування збитків або визнання окремих дій недійсними.

Договір чи його окремі положення також можуть визнати недійсними, якщо їх укладено під тиском, обманом або з порушенням вимог щодо нотаріального посвідчення. Загальні підстави, види та вік настання юридичної відповідальності за невиконання договірних зобов’язань пояснено в окремому матеріалі на сайті.

Типові помилки при укладенні шлюбного договору в Україні

• усна домовленість без нотаріального посвідчення – юридичної сили не має;
• спроба врегулювати особисті немайнові стосунки: вірність, побут, спосіб виховання дітей – такі пункти суд визнає нечинними;
• ігнорування інтересів дітей при визначенні майнового режиму;
• складання договору без консультації з юристом, коли йдеться про бізнес-активи чи складну структуру власності;
• очікування, що шлюбний договір в Україні працює так само, як «prenup» у США чи інших країнах – українське законодавство має власні особливості щодо змісту, форми та підстав розірвання.

Часті запитання

Чи обов’язково укладати шлюбний договір?

Ні, це право, а не обов’язок подружжя. Без нього діє законний режим спільної власності, встановлений Сімейним кодексом України.

Чи можна укласти шлюбний договір через кілька років після весілля?

Так, законодавство не обмежує момент укладення – головне, щоб шлюб уже було зареєстровано або подано заяву про реєстрацію.

Чи можна прописати в договорі питання опіки над дітьми?

Ні, шлюбний договір регулює лише майнові відносини подружжя, а не особисті питання щодо виховання чи опіки над дітьми.

Скільки коштує оформлення шлюбного договору?

Вартість нотаріального посвідчення визначає конкретна нотаріальна контора чи приватний нотаріус, тому ціну варто уточнювати заздалегідь.

Що станеться з шлюбним договором після розлучення?

Положення, пов’язані з поділом майна, можуть зберігати чинність і після розлучення, а ті, що прямо стосуються факту перебування в шлюбі, припиняють дію.

Чи можна оскаржити шлюбний договір у суді?

Так, якщо його укладено з порушенням закону, під тиском або на вкрай невигідних умовах для однієї зі сторін.

Чи потрібна згода дітей або третіх осіб для укладення договору?

Ні, окрім випадку, коли однією зі сторін є неповнолітня особа, – тоді потрібна нотаріально посвідчена згода її батьків.

The post Шлюбний договір в Україні: навіщо він потрібен і що можна в ньому прописати first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Далі — які документи готувати, до якого суду звертатися, скільки коштує розлучення через суд у 2026 році та що робити, якщо чоловік або дружина відмовляється брати участь у процесі.

ДРАЦС (державний орган реєстрації актів цивільного стану) — це та сама установа, де подружжя реєструвало шлюб. Вона ж може й розірвати його, але тільки у простих випадках без спору. Як тільки з’являється незгода, спільні діти чи невідоме місцеперебування другого з подружжя, повноваження переходять до суду, і саме туди подається позовна заява.

Коли розлучення можливе лише в судовому порядку

Суд розглядає справу про розірвання шлюбу, якщо є хоча б одна з обставин:

• один із подружжя не погоджується на розлучення;
• у подружжя є спільні неповнолітні діти;
• місце проживання другого з подружжя невідоме;
• один із подружжя визнаний судом безвісно відсутнім або недієздатним.

У решті випадків — коли обоє згодні і дітей немає — заяву можна подати одразу до ДРАЦС, і це буде швидше та дешевше. Але як тільки з’являється хоча б одна з перелічених умов, звернення до суду стає обов’язковим.

Хто має право подати позов

Позов може подати будь-хто з подружжя — незалежно від того, хто був ініціатором шлюбу чи хто фактично проживає окремо. Згода другого з подружжя для подання позову не потрібна: суд зобов’язаний розглянути справу навіть якщо відповідач заперечує проти розлучення або взагалі не з’являється в засідання.

Наприклад, дружина роками просить чоловіка оформити розлучення офіційно, а той щоразу відкладає розмову або взагалі не виходить на зв’язок. У такій ситуації чекати його згоди не потрібно: досить подати позов самостійно, і суд розгляне справу за наявними матеріалами, навіть якщо відповідач жодного разу не з’явиться в засідання.

До якого суду подавати заяву

Позовну заяву зазвичай подають до районного, міського чи міськрайонного суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача (другого з подружжя). З цього правила є винятки: якщо позивач проживає разом із малолітньою дитиною або через стан здоров’я не може виїхати до суду за місцем проживання відповідача, заяву дозволено подати за власною адресою.

Питання підсудності часто перетинаються з іншими юридичними темами, які ми розбираємо на сайті — зокрема поділом майна чи визначенням місця проживання дітей, — тому до подання заяви варто заздалегідь визначити, чи не доведеться одразу заявляти й ці вимоги.

Як подати на розлучення через суд: покрокова інструкція

Крок 1. Зібрати документи

Ще до складання заяви варто зібрати повний пакет документів (детальніше — у розділі нижче), щоб не втрачати час на донесення паперів уже після відкриття провадження.

Крок 2. Скласти позовну заяву

У заяві зазначають дані позивача та відповідача, дату й місце реєстрації шлюбу, наявність спільних дітей, підстави розлучення та конкретну вимогу — розірвати шлюб. Якщо одночасно потрібно вирішити питання про місце проживання дітей чи поділ майна, ці вимоги можна включити в той самий позов або подати окремо.

Крок 3. Сплатити судовий збір

Оплата вноситься до подання заяви, а квитанція додається до пакета документів. Точні реквізити варто уточнити на сайті конкретного суду — вони відрізняються для кожної інстанції.

Крок 4. Подати заяву до суду

Документи подають особисто через канцелярію суду, поштою або в електронному вигляді через систему «Електронний суд» — за наявності кваліфікованого електронного підпису.

Крок 5. Взяти участь у розгляді справи

Суд призначає засідання, викликає сторони та за результатами розгляду ухвалює рішення. Якщо відповідач не з’являється без поважної причини, це не є перешкодою для ухвалення рішення.

Які документи потрібні для позову

Якщо котрийсь із документів втрачено — наприклад, оригінал свідоцтва про шлюб, — його дублікат можна отримати у ДРАЦС, де шлюб реєстрували.

Скільки коштує розлучення через суд у 2026 році

Скільки коштує розлучення через суд, залежить передусім від судового збору. У 2026 році він становить 1331,20 грн і розраховується як 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного року (у 2026 році — 3328 грн). Ставка змінюється щороку разом із прожитковим мінімумом, тому суму варто перевіряти безпосередньо перед поданням заяви.

Якщо вимоги про розлучення поєднуються з поділом майна чи визначенням місця проживання дітей, кожна вимога оплачується судовим збором окремо — тому загальна сума може суттєво перевищувати базові 1331,20 грн.

Скільки часу триває розгляд справи

Тривалість залежить від навантаження конкретного суду, наявності спору між сторонами та того, чи з’являється відповідач у засідання. Якщо сторони не заперечують і додаткових вимог немає, справу нерідко розглядають протягом кількох місяців з моменту подання заяви. Наявність спору про дітей чи майно, необхідність викликати свідків або встановлювати місце перебування відповідача подовжує процес.

Найшвидше проходять справи, де відповідач отримав повістку, з’явився на перше засідання і не заперечує проти розлучення по суті — тоді суду фактично нема що досліджувати, окрім формальних підстав. Найдовше тривають справи, де відповідача доводиться розшукувати, або де одночасно розглядається спір про майно чи проживання дитини: кожна додаткова вимога означає додаткові засідання, експертизи чи витребування документів.

Що робити, якщо чоловік або дружина не з’являється в суд

Якщо відповідач отримав повістку, але ігнорує засідання без поважної причини, суд має право розглянути справу за його відсутності. Якщо ж фактичне місце проживання другого з подружжя невідоме, суд повідомляє про це офіційно встановленим порядком — і за наявності підтвердження, що всі можливі способи повідомлення вичерпано, справу також розглядають по суті.

Подібні спірні ситуації в судовій практиці — не рідкість, і вони перетинаються з ширшим колом юридичних питань, які ми розглядаємо в інших матеріалах на сайті.

Типові помилки при поданні позову

• Подання заяви не до того суду. Якщо не врахувати правило підсудності за місцем проживання відповідача (або виняток для позивача з малолітньою дитиною), заяву можуть повернути, і доведеться подавати її заново.
• Відсутність квитанції про сплату судового збору або невірні реквізити. Реквізити для сплати різняться між судами, тому копіювати їх зі старого зразка чи іншої справи ризиковано.
• Неповний пакет документів — зокрема відсутність копій свідоцтв про народження спільних дітей, якщо позов їх стосується.
• Неправильно вказана адреса відповідача. Якщо повістку не вдається вручити за вказаною адресою, суд змушений застосовувати додаткову процедуру повідомлення, а це подовжує розгляд.
• Відсутність чіткого формулювання вимог, якщо одночасно порушуються питання поділу майна чи місця проживання дітей — суд розглядає лише те, що прямо заявлено в позові.

Кожна з цих помилок здатна повернути заяву без розгляду або суттєво затягнути процес — тому пакет документів варто перевіряти двічі перед подачею.

Часті запитання

Чи можна розлучитися через суд, якщо чоловік або дружина проти? Так. Згода другого з подружжя не є обов’язковою умовою — суд розглядає справу за позовом одного з них.

Скільки коштує розлучення через суд, якщо є спір про майно? До судового збору за саме розірвання шлюбу (1331,20 грн у 2026 році) додається окремий збір за вимогу про поділ майна, розрахований від вартості майна, що ділиться.

Чи можна подати позов про розлучення онлайн? Так, за наявності кваліфікованого електронного підпису — через систему «Електронний суд».

Що робити, якщо чоловік чи дружина ховається і не отримує повістку? Суд застосовує встановлений порядок повідомлення сторони, місце перебування якої невідоме, і за дотримання цієї процедури розглядає справу по суті.

Чи обов’язково наймати адвоката для розлучення через суд? Ні, представництво адвокатом не є обов’язковим, хоча за складних справ — зі спором про дітей чи майно — професійна допомога знижує ризик помилок у документах.

Коли рішення суду про розлучення набирає законної сили? Після спливу строку на апеляційне оскарження, якщо жодна зі сторін не подала апеляційну скаргу, або після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Чи можна відкликати позов про розлучення після подання? Так, позивач має право відмовитися від позову на будь-якому етапі до ухвалення рішення.

Що робити після отримання рішення суду? З рішенням, яке набрало законної сили, звертаються до ДРАЦС для внесення відомостей про розірвання шлюбу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

The post Розлучення через суд без згоди чоловіка чи дружини: порядок дій first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Напевно, багато хто чув про таке поняття, як шлюбний договір, або шлюбний контракт, однак не всі мають уявлення, що це таке і яке його застосування. Для початку зазначимо, що зазвичай шлюбним договором називають домовленість між чоловіком і дружиною щодо регулювання різних відносин їх шлюбного життя. Особливо широко поширена практика застосування шлюбного договору в західних країнах, таких як США, Канада, країни Західної Європи. У країнах СНД застосування шлюбного договору зустрічається значно рідше. У державах, правові та соціальні системи яких будуються на релігійних нормах, поняття – шлюбний договір, взагалі не існує, більше того він заборонений, оскільки його правова природа порушує сформовані сімейні звичаї.

Говорячи про шлюбні договори в Україні, варто відзначити дуже важливу деталь – він укладається між чоловіком і дружиною виключно для регулювання майнових відносин. Він не може регулювати персональні стосунки між членами сім’ї, а також змінювати обсяг прав і обов’язків, які мають батько чи мати по відношенню до своїх дітей. У цьому і полягає головна відмінність застосування шлюбного договору в Україні від країн Західної Європи та Північної Америки. У цих державах шлюбний договір може регулювати значно більший обсяг відносин між чоловіком і дружиною, аж до міжособистісних.

Тепер докладніше про укладення. Шлюбний договір, завжди укладається в письмовому вигляді, а також підлягає нотаріальному посвідченню. Слід звернути увагу, що шлюбний договір можуть укласти як особи, які вже перебувають у шлюбі, або особи, шлюб яких ще не зареєстрований, але ними подано заяву про його реєстрацію. В останньому випадку договір набирає сили з моменту реєстрації шлюбу. Якщо шлюб так і не був зареєстрований, відповідно, договір юридичної сили не має. Щодо строку дії договору можна відзначити, що якщо він не встановлений, то договір дійсний до моменту розриву шлюбу.

Оскільки шлюбний договір може регулювати тільки майнові відносини, найголовнішим моментом при його складанні буде визначення правового режиму майна. Так, сімейна пара, може чітко встановити в договорі, яка частина майна належить кожному з них, як розподілятиметься майно, придбане в шлюбі, яке майно буде вважатися спільним. Не варто забувати, що під поняття майна потрапляють як предмети рухомі, так і нерухомі, а також корпоративні права та грошові кошти.

Говорячи про застосування шлюбного договору, слід зазначити, що в основному його укладають для полегшення вчинення певних правових дій одним з учасників шлюбного союзу. Наприклад, одна сторона шлюбного союзу є учасником товариства з обмеженою відповідальністю чи акціонером, і стала він / вона власником корпоративних прав перебуваючи вже в шлюбі. У разі їх продажу необхідна згода другого з подружжя, тому що це майно є спільним сумісним майном, яке нажите в шлюбі. На майно, яке нажите до укладення шлюбу, правило яке передбачає дачу згоди другого чоловіка, не поширюється. Уклавши шлюбний договорів і визначивши правовий статус корпоративних прав як приватне майно чоловіка або дружини, отримання дозвіл на відчуження або купівлю від другого чоловіка, не знадобиться.

В цілому інформації в цій статті досить для загального розуміння правової природи шлюбного договору. У разі необхідності скласти шлюбний контракт, або погодити його положення, фахівці Юридичної Компанії «Оптімум» завжди раді допомогти Вам і Вашій родині.

The post Шлюбний договір – що треба знати перед його укладанням first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Перейдемо до змісту такого договору. Основною його умовою буде щомісячна виплата аліментів. Ви можете визначити будь-яке число місяця, зручне для такого платежу або вказати період з одного числа по інше, на Ваш розсуд. Сума вказується в національній валюті «гривня». Платіж перераховується на поточний або картковий рахунок, можливий і варіант готівки, але з отриманням письмової розписки. Тут також можна викласти умову, що сума переглядається раз на рік (і більше) залежно від індексу інфляції або інших обставин. Свобода договору передбачає те, що Ви можете прописати будь-які домовленості, які не суперечать законодавству України, і не погіршують права дитини в порівнянні з положеннями Сімейного кодексу України. Далі, як правило визначається сума платежу на літній відпочинок дитини. Найчастіше вона виплачується в червні місяці. Це необхідно для того, щоб забезпечити дитині, особливо якщо вона вже школяр, повноцінний відпочинок. Окремим пунктом слід вказати порядок участі батька у витратах на лікування, перебування у лікарні, відвідування спеціальних занять або спортивних секцій. Звичайно, Ви можете обмежитися тільки узгодженням аліментів, але згодом ці неврегульовані питання з додатковими витратами на відпочинок лікування та інше, можуть привести до розбіжностей і стати приводом не дотримуватися підписаний договір. Тому я Вам раджу максимально передбачити всі можливі ситуації. За загальним правилом аліменти на дитину сплачуються до досягнення нею 18 років, проте цей термін може бути продовжений до закінчення ним вищого навчального закладу.

Тепер ми розглянемо варіант так званого заліку – передачі нерухомого майна в рахунок аліментів. Що це мається на увазі – Ви передаєте у власність дитини нерухоме майно і з цього моменту припиняєте платити аліменти. По перше це можливо тільки з нерухомим майном – квартира, будинок, земля тощо. Автомобілі, депозити, техніка не можуть бути об’єктами цього договору. По друге, обов’язково потрібно отримати згоду органу опіки та піклування. І остання умова – Ви можете передати тільки те, що дійсно належить Вам за документами. Наприклад якщо у Вас з дружиною спільна квартира, яка оформлена на неї, то щоб укласти такий договір, спочатку потрібно виділити свою частину у вигляді ? квартири. І тільки тоді Ви отримаєте право розпоряджатися своїм майном.

Отже, Ви підписали договір у нотаріуса і кожна зі сторін отримала свій екземпляр, що ж відбувається далі? Якщо потрібно внести якісь зміни, доповнити або розірвати договір, то Ви робите це таким же способом як його підписували, письмово і в нотаріуса. Якщо одна зі сторін не виконує свої зобов’язання, можна звернутися до нотаріуса для отримання «виконавчого напису» і потім відразу звернутися у виконавчу службу, минаючи довгу і дорогу процедуру судового процесу.

Таким чином ми бачимо, що шлях мирного врегулювання конфлікту існує, і не один. Вони істотно заощадять Ваш час і витрати. Якщо ситуація склалася так, що удвох Ви з колишнім чоловіком/дружиною домовитися не можете, тому як заважають емоції, Ви можете звернутися за допомогою до адвоката. Тоді Вас двох запросять в офіс, проведуть консультацію, і запропонують варіанти вирішення проблеми. Сторонній людині легше це зробити, так як буде дотримуватися інтереси обох батьків та дитини, а також йому не заважатимуть особисті упередження. По суті в такому випадку адвокат виконує почасти роль судді, але це займає на порядок менше часу і відбувається в більш комфортній умовах. Уточнити умови і задати питання, Ви можете зателефонувавши в офіс нашої Юридичної компанії або через форму зворотного зв’язку на сайті.

Партнер «Юридичної компанії «Оптимум», адвокат, Ходаківська Катерина.

The post Аліменти за договором first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Почнемо з підстав позбавлення батьківських прав: 1) жорстоке поводження з дитиною; 2) батьки не забрали дитину з пологового будинку (або іншого медичного закладу) без поважної причини і протягом шести місяців не дбали про неї; 3) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; 4) є хронічними алкоголіками та/або наркоманами; 5) експлуатують дитину, змушують його жебракувати і бродяжити; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Отже, ми розглянули підстави і тепер пора перейти до процедури позбавлення батьківських прав, але перед цим я хочу зупинитися на кількох важливих деталях цього процесу. Мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав як щодо всіх своїх дітей, так і щодо одного з них. Якщо суд під час розгляду справи виявить у діях осіб ознаки злочину, то буде порушено кримінальну справу. І найголовніше – особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов’язку утримувати дитину, і тому може бути поставлене питання про стягнення аліментів. Батько зможе бачитися з дитиною тільки якщо дозвіл на це дасть суд, і обов’язково ці зустрічі будуть відбуватися в присутності третьої особи.

Звернутися з позовом про позбавлення батьківських прав можуть: сама дитина, по досягненню 14 років; один з батьків; опікун; піклувальник; прокурор; заклад охорони здоров’я, навчальний або інший виховний заклад; орган опіки та піклування.

Наслідки позбавлення батьківських прав полягають у наступному – така особа втрачає права засновані на спорідненості з дитиною. Якщо він проживав з дитиною то може бути примусово виселений (за наявності іншого житла або з примусового розділу наявного житла); втрачає право бути представником дитини, звільняється від обов’язку займатися його вихованням, отримувати допомогу і пільги сім’ям з дітьми, отримувати в майбутньому від дитини пенсію та відшкодування шкоди при втраті годувальника та успадковувати майно за своєю дитиною. Крім цього, мати або батько позбавлені батьківських прав не можуть вже стати усиновлювачами, опікунами чи піклувальниками.

Як Ви вже змогли побачити суть цього процесу полягає в тому, що батько втрачає всі права, і йому залишається тільки утримувати свою неповнолітню дитину, тобто виплачувати аліменти. Тому в суді буде необхідно надати ряд документів, що підтверджують підстави перераховані вище, і залучити фахівців (наприклад психолога) для складання письмового висновку про контакт дитини і батька. Потрібно врахувати, що чим старша дитина, тим нижче шанси спотворити будь-яку інформацію, і представити неправдиві свідчення. Так як його свідомі відповіді на питання дадуть повну картину ситуації і для психолога і для фахівців органу опіки та піклування. Сімейний кодекс передбачає, що Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї.

Як відновити свої батьківські права? Це неможливо якщо дитина вже досягла повноліття, або його всиновили і така дія не скасоване рішенням суду. З позовом про відновлення прав звертається мати чи батько, і вказує наскільки змінилося їх поведінка, обставини справи. У такому випадку по перше суд перевіряє подані докази, а по друге заслуховують думку того батька з ким залишився проживати дитина. У разі отримання відмови у відновленні прав, особа має право звернутися повторно, але не раніше ніж через рік.

На сьогоднішній день судова практика така, що батьківських прав позбавляють часто. Це пов’язано з випадками наркотичної та алкогольної залежності у батьків, залученню до кримінальної відповідальності і найпоширеніше – жорстокому поводженню з дітьми.

Якщо ви твердо вирішили розпочати такий судовий процес, я назву Вам документи, які потрібно взяти з собою на первинну консультацію з адвокатом. Копія свого паспорта, свідоцтво про народження дитини, документи підтверджують невиконання батьківських обов’язків, своя довідка з місця роботи із зазначенням доходу, довідка з місця навчання дитини або дошкільного закладу, форма 3 з ЖЕКу за місцем проживання заявника і дитини. Інший перелік Вам надасть адвокат, виходячи з умов конкретної ситуації і відповідно розповість які докази потрібно зібрати і як саме це зробити. Для цього Ви можете подзвонити за телефоном, вказаним на нашому сайті.

Адвокат, партнер «ЮК «Оптимум» Катерина Ходаківська.

The post Позбавлення батьківських прав first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

За останні кілька років тенденція почала змінюватися. Все більше чоловіків після розірвання шлюбу готові самостійно нести відповідальність за проживає з ними дитини, а не бути татом тільки на окремих зустрічах, а тим більше якщо їх регламентувало рішення суду. Безумовно, є випадки коли в силу обставин дитина не може виховуватися матір’ю, я назву основні з них: призначення такій жінці покарання за скоєний злочин, у вигляді позбавлення волі; наркотична, алкогольна залежність; обмежена дієздатність (наприклад внаслідок психічного захворювання). Випадків цих насправді багато, і кожен з них є приводом обмежити таку жінку в реалізації материнських прав. Але почнемо розглядати ситуацію, виходячи з того що обидва чоловіки повністю рівні у своїх правах.

Сімейний кодекс України (далі по тексту застосовується скорочення – « СКУ » ) ст. 7 частина 6 встановлює наступне: «Чоловік і жінка мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї». Далі, якщо ми звернемо свою увагу на такі статті СКУ як, ст. 49 частина 1 «Дружина має право на материнство» і відразу ст. 50 частина 1 гарантує подібне для чоловіка «…. має право на батьківство». Ст. 86, частина 1, наприклад, встановлює, що «Чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини – матері до досягнення дитиною трьох років». То зрозуміємо що дійсно рівність прав закріплена законом. І ось, ми підходимо до статті 141 СКУ частина 1. «Мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою». Частина 2 «Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє їх від обов’язків щодо дитини». Здавалося б знайдена спеціальна норма, яка регулює це питання, і в суперечці можна починати розставляти крапки, але ми не повинні забувати про ті дві умови які були названі на початку статті – судова практика і громадська думка, так званий правовий звичай.

Отже, уявімо собі що шлюб вже розірваний (або Ви збираєтеся це зробити), рішення про окремий проживанні прийнято, і Вашій дитині ще не виповнилося 14 років, і як варіант навіть 10 років. Я називаю саме ці два віки, тому що з десятирічного віку суд враховує думку дитини про те, з ким із батьків він хотів би проживати, а з чотирнадцяти років дитина вибирає місце проживання самостійно. Саму процедуру визначення місця проживання дитини та фактори впливають на рішення суду Ви можете прочитати в одній з попередніх статей наших фахівців – або тут. Я ж хочу зробити акцент на тому, що батько може, і повинен боротися за право проживати з дитиною при цьому дотримуючись певних правил. І тут пригадується популярна притча, хоча і розказана вона про двох матерів, коли цар в суперечці про те чия дитина пропонує розрубати його навпіл, одна з жінок підступно погоджується, а друга плаче і просить залишити його суперниці лише б був живий, і саме вона визнана справжньою матір’ю. Так от, ті умови, які я перерахую вельми, специфічні і не відображені безпосередньо в законі, проте всі вони напрацьовані моєї практикою в таких суперечках: 1) батько, який бажає проживати з дитиною повинен мати з ним стійкий психологічний контакт, тому що згодом це буде оцінюватися і психологами, і експертами і вже за їхніми висновками безпосередньо судом, 2) батько не повинен перешкоджати матері в спілкуванні з дитиною, і більше того утримувати з собою силою, спекулюючи на здоров’ї, поведінці або матеріальному становищі дружини. Будь-який з цих факторів також буде оцінений судом, і якщо з’ясується, що Ви свідомо давали неправдиві відомості, це не піде Вам на користь, 3) необхідно позбутися від спокуси «підміняти поняття», не варто називати ті фактори яких немає. Запам’ятайте, кожна позиція має бути обґрунтована і доведена. Наприклад якщо Ви заявляєте, що дружина психічно неврівноважена, хвора або схильна до якихось відхилень у поведінці, то Ви повинні розуміти – потрібна відповідна експертиза. А така експертиза, скажу Вам, проводиться за згодою пацієнта і ніяк інакше, якщо мова не йде про виклик невідкладної допомоги та госпіталізації. І 4 правило – Ви не доводите хто з подружжя краще, Ви доводите суду, що дитині (саме йому) буде комфортно проживати з батьком, конкретно в даному випадку. Помилка багатьох позивачів в даних суперечках полягає в тому, що вони негласно змагаються з колишньою дружиною, забуваючи про мету подачі позовної заяви. Якщо Вами прийнято рішення про початок такого процесу, якщо Ви рішуче налаштовані проживати зі своєю дитиною, рекомендую почати з першого кроку – звернутися з письмовою заявою до органів опіки та піклування Вашого району, який складе акт про умови та можливості створених для дитини, саме цей акт буде Вашим першим доказом у позовній заяві. Далі визначте коло питань, які підтвердять, що малолітній дитині потрібно проживати з батьком, і з’ясуйте за допомогою чого це можна довести (які необхідні експертизи, кого зі свідків потрібно допитати і про що, які довідки надати і так далі).

І звичайно, якщо виникнуть труднощі, Ви можете зателефонувати за одним з телефонів вказаних на нашому сайті, так Ви отримаєте відповідь на невідкладне питання. Більш детальну консультацію Вам дасть профільний фахівець безпосередньо в офісі.

Адвокат, партнер «ЮК «Оптімум» Катерина Ходаківська.

The post Як залишити проживати малолітню дитину з батьком first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Особливої уваги заслуговує поділ майна, яке придбане подружжям за рахунок кредитних коштів. При цьому доцільно звернути увагу, якщо кредит на час розгляду справи ще не виплачений – банк обов’язково буде залучений у якості третьої особи.

Розглянемо три варіанти того, яким може бути правовий статус майна, придбаного подружжям в кредит.

Першим є варіант, коли під час шлюбу, подружжя придбає в кредит машину або квартиру за спільні кошти. Кредит оформлюється на одного з подружжя, однак відповідно до закону, другий з подружжя обов’язково повинен надати згоду на укладення кредитного договору. Відповідно до закону розподілу підлягає не тільки майно, а й зобов’язання подружжя.

В даному випадку потрібно домовлятися з банківською установою, та укладати два окремих кредитних договори. Однак банки на це ідуть неохоче з наступних підстав: наприклад, при переукладенні кредитного договору на квартиру банк отримує від кожного з подружжя в іпотеку одну другу квартири, що є для нього вкрай невигідним. Робота юриста полягає в тому щоб грамотно провести роботу з банком та в результаті укласти два кредитні договори.

Другий варіант передбачає ситуацію, коли кредит був оформлений одним з подружжя до укладення шлюбу, а зобов’язання за ним виконувалися за рахунок спільних грошових коштів подружжя, отриманих під час перебування у шлюбі. В такій ситуацій той з подружжя, хто вніс свій вклад у виконання кредитних зобов’язань іншого подружжя має право на отримання грошової компенсацій. Розмір компенсації визначає суд, і завданням юриста є отримання для клієнта компенсації, яка реально відповідає здійсненому ним грошовому вкладу.

Третій варіант є найбільш складним, та потребує ретельного судового розгляду та грамотної роботи юриста. Виникає ситуація, коли однин з подружжя вклав у погашення кредиту власні грошові кошти. Наприклад, продав житло, яка було у його власності до укладення шлюбу, а грошові кошти вклав для придбання спільного житла. Отримав певну грошову суму від батьків у подарунок та вклав її у придбання спільного автомобіля. Отримав певну премію, за індивідуальні досягнення і вклав її у придбання спільного майна. В такому випадку апріорі неможливо поділити кредитні зобов’язання та майно, набуте на їх підставі, між подружжям порівну. Юристу необхідно довести джерело походження вкладених у спільне майно коштів, а головне, що ці кошти є власність одного з подружжя, а не спільною сумісною власністю.

Спеціалісти Юридичної компанії «Оптімум» готові надати Вам більш детальну консультації враховуючи ситуацію, що склалась з приводу поділу Вашого майна. Крім того, ми можемо представити Ваші інтереси в суді, з метою захисту Вашого інтересу при поділі майна.

The post Розподіл майна подружжя придбаного в кредит first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Існує два шляхи розвитку зазначеної ситуації. Перший – це спільна згода батьків на те, з ким з них буде жити дитина, яка обов’язкового укладається в письмовій формі та надається суду. Крім того, окремо укладається угода про сплату аліментів (в грошовій або натуральній формі), яка підлягає нотаріальному посвідченню.

Однак сторони не завжди можуть самостійно дійти згоди при вирішенні зазначених питань, і тоді тягар відповідальності за долю дитини перекладається на суд. Дитина це не власність подружжя, а особистість, в якої є власні права та інтереси. Саме тому третьою особою при вирішенні зазначених спорів виступає орган опіки та піклування, основним завданням якого є представництво інтересів дитини, які можуть бути абсолютно несумісними з інтересами батьків. Очевидним є той факт, що батько або матір можуть свідомо намагатись залишити дитину проживати з ними з метою отримання щомісячних аліментів та переваг при розподілі спільної сумісної власності, набутої подружжям за час шлюбу.

Також хочеться зауважити, що питання про визначення місця проживання дитини може розглядатися судом одночасно з питанням про розірвання шлюбу. При цьому при вирішенні зазначеного питання суд ні в якому разі не повинен враховувати, хто з подружжя став ініціатор розірвання шлюбу та з вини кого з подружжя проживання однією сім’єю є неможливим. В даному випадку суд повинен ставити питання, хто з подружжя зможе забезпечити кращі умови для виховання дитини.

При визначенні місця проживання дитини з десятирічного віку суд запитує думку дитини. При цьому зазначена бесіда проводиться у звичній для дитини атмосфері за присутності вихователя та психолога. Це перші кроки до розвитку в Україні ювенальної юстиції, коли судова система відкриває свої двері та створює всі умови для забезпечення інтересів малолітніх та неповнолітніх на теренах нашої держави. З чотирнадцяти років дитина в праві обирати своє місце проживання самостійно.

Суд при прийнятті рішення про визначення місця проживання дитини враховує наступні фактори:

1.Рівень доходу кожного з батьків. Ніхто не віддасть дитину непрацюючому батьку чи матері.

2.Чи буде можливість надати дитині окрему кімнату та в яких умовах буде проживати дитина з кожним з батьків.

3.Робочий графік кожного з батьків, для встановлення наявності часу на виховання дитини.

4.Наявність рідних, які зможуть допомогти у вихованні дитини – бабусь та дідусів, які зможуть приділяти увагу онукам.

5.Якщо в сім’ї проживає декілька дітей, суд встановлює, які стосунки склалися між самими дітьми.

6.Соціальний портрет батьків – їх характеристику з місць роботи та проживання, відсутність алкогольної та наркотичної залежності. Наявність у батьків моральних якостей необхідних для виховання дитини.

7.Одним з головних факторів, який суд бере до уваги, є те, якими якостями вихователя наділений кожний з батьків.

Всі ці обставини легко підтверджуються документальними довідками та показами свідків, однак важливе значення відіграє поведінка у залі суду. Суддя довірить дитину впевненій людини зі спокійним характером, яка ввічливо веде розмову не переходить на підвищений тон та не влаштовує істерику.

Інколи в таких справах вирішальну роль може зіграти думка психолога, який поспілкувавшись з дитиною може надати суду висновок з ким з батьків їй комфортніше.

В конвенції ООН з захисту прав дітей зазначається, що не можна розлучати малолітню дитину з матір’ю, однак Українська судова система все частіше відходить від цією практики, ставлячи на перше місце інтерес самої дитини, доля якої власне і вирішується, а тому кожен з батьків в даній ситуації є рівноправним.

The post Визначення місця проживання дитини first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

У цій статті мова піде про досить трудомісткий процес – про поділ спільного майна подружжя. Коли у відносинах все стабільно і добре, рідко хто з подружжя замислюється про наслідки угод, операцій з нерухомістю. І тільки коли вже сім’я розпалася, і виникає питання про існування кожного окремо, люди починають розуміти всю складність ситуації. Скажу відразу, що розірвання шлюбу ніяк не змінює Ваше право на спільно нажите майно. Ви можете поєднати обидва процеси і розлучення і поділ речей (нерухомого майна), але можете робити це послідовно. Для початку ми з Вами повинні визначитися, що саме підпадає під поняття «спільного майна». За загальним правилом вважається, що кожна річ (крім речей індивідуального користування), придбана під час шлюбу є спільним сумісним майном подружжя і відповідно вони мають абсолютно рівні права. Розпорядження майном відбувається тільки за взаємною згодою подружжя, а на підписання договору вимагає нотаріально завірена згода чоловіка (дружини) також має бути нотаріально посвідчена. Запам’ятайте, винятками з цього правила є: майно, набуте до реєстрації шлюбу; майно, отримане в період шлюбу в порядку спадкування чи дарування, приватизоване майно або придбане за особисті кошти, приватизована земельна ділянка; особисті речі, коштовності, отримані премії, нагороди; відшкодування , отримане за заподіяну шкоду або зіпсовану річ, страхові виплати.

Отже, після того як ми визначилися, що не підлягає розділу, я відповім на найпопулярніші питання, які виникають у даній темі.

Питання перше – майно було придбано до реєстрації шлюбу, але ви вже фактично проживали однією сім’єю. Поки немає відповідного рішення суду про те, що майно визнано спільним, воно є Вашим особистим. Суд виносить такі рішення за наявності двох доведених обставин: Ви дійсно перебували у фактичних шлюбних відносинах, тобто жили однією сім’єю, і друге, придбали таку річ за загальні спільні кошти. Ці факти довести водночас і складно і легко. Наведу приклад. Якщо перед покупкою квартири, ви і ваш(а) чоловік (дружина) знімали грошові кошти з рахунку в банку, то такий факт просто підтвердити, взявши виписку з банку. Якщо ж це були вкладення батьків, накопичені готівкові гроші, будь-ким подаровані та інше, то в даному випадку дуже проблематично підтвердити це документально.

Питання друге – наявність дітей. Дійсно, за рішенням суду частина дружини (чоловіка) при розділі майна може бути збільшена або зменшена залежно від того з ким проживають неповнолітні діти, або повнолітні але непрацездатні син / донька, і залежно від того, який розмір аліментів сплачується для їх утримання і розвитку. До отримання рішення суду вважається, що частки в майні у подружжя рівні.

Третє питання, – в яких ще випадках частина при розділі майна може бути зменшена для одного з подружжя. У випадках якщо такий чоловік (а) не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховував наявність спільного майна, умисно псував або знищував його або використовував на шкоду інтересам сім’ї.

Як ділити спільне майно. Якщо шлюбний договір на тему майнових прав відсутній, то залишаються наступні варіанти: 1) подружжя домовляються про порядок розділу спільного майна і частин, які отримує кожен з них. При цьому необхідно укласти письмовий договір, де детально описати, як підлягає розділу кожна спільна річ. Якщо ви ділите нерухоме майно, то обов’язково договір повинен бути нотаріально посвідчений. 2) розділ майна відбувається за допомогою суду. Позов подається за місцем знаходження майна і не має ніякого значення хто в судовому процесі позивач, а хто відповідач. Ця обставина ніяк не впливає на переконання суду, кому слід отримати більшу частину майна. Судовий збір за таке позовна заява становить 1 відсоток від зазначеної Вами суми позову. Грошова компенсація одному їх подружжя за частину його майна допускається тільки за згодою його згодою. Речі необхідні для професійної діяльності (музичні інструменти, медичне обладнання) присуджуються тому, хто їх використовував, але з обов’язковим урахуванням вартості речей при визначенні частини другого чоловіка. Пам’ятайте, що при розділі майна суд враховує інтереси не тільки Ваші, а й дітей, а також безліч важливих факторів, які обов’язково існують в кожній ситуації.

Позовна давність для позовів про поділ майна застосовується тривалістю три роки з моменту розірвання шлюбу, і не застосовується взагалі, якщо шлюб не розірвано.

Пам’ятайте, що укласти шлюбний договір Ви можете протягом усього періоду шлюбу, а не тільки в момент реєстрації.

У випадку якщо у Вас вже виник конфлікт і суперечка, на тему як саме буде ділитися майно, рекомендую Вам вдвох прийти на консультацію до юриста. Можливо після того як Ви почуєте, що говорить у даному випадку Закон, вирішите домовитися без втручання держави у Ваші майнові відносини.

Партнер Юридичної компанії «Оптімум», адвокат, Ходаківська Катерина.

The post Як поділити спільне майно при розлученні подружжя first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.