Шлюбний договір – це письмова угода, яку укладають наречені або подружжя, щоб заздалегідь визначити майнові права та обов’язки одне до одного. У ньому можна прописати, кому належатиме майно, придбане під час шлюбу, хто відповідає за спільні борги та як буде поділено власність у разі розлучення – без багаторічних судових спорів.
В Україні порядок укладення, зміст і форму такого договору регулює глава 10 Сімейного кодексу України. Укласти його можна як до реєстрації шлюбу, так і в будь-який момент подружнього життя – головна умова: обидві сторони добровільно погоджують умови та посвідчують документ у нотаріуса.
Далі – конкретно про те, що можна і чого не можна прописати в шлюбному договорі, як оформити його крок за кроком, і що робити, якщо один із подружжя порушує домовлені умови.
Що таке шлюбний договір і навіщо він потрібен
Шлюбний договір змінює загальний (законний) режим спільної власності подружжя, який діє за замовчуванням, на індивідуальні домовленості сторін. Без такого договору майно, набуте в шлюбі, за загальним правилом вважається спільною сумісною власністю – незалежно від того, на кого з подружжя воно оформлене.
Найчастіше шлюбний договір укладають, коли: один із подружжя має власний бізнес чи корпоративні права і хоче убезпечити їх від поділу; є істотна різниця в статках чи майні, набутому до шлюбу; подружжя купує нерухомість і хоче заздалегідь визначити, кому вона належатиме; у сім’ї є діти від попереднього шлюбу, чиї майнові інтереси важливо захистити.
Хто може укласти шлюбний договір
Сторонами шлюбного договору можуть бути особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, або вже одружене подружжя. Якщо однією зі сторін є неповнолітня особа, яка ще не зареєструвала шлюб, потрібна нотаріально посвідчена письмова згода її батьків або піклувальника.
Момент набрання договором чинності залежить від того, коли його підписано: якщо до реєстрації шлюбу – договір діє з дня державної реєстрації шлюбу; якщо під час подружнього життя – з дня нотаріального посвідчення. Загальні вимоги до оформлення договорів та документів принципово не відрізняються від інших цивільно-правових угод і детальніше розглянуті в окремому розділі сайту.
Що можна прописати у шлюбному договорі
Основне призначення шлюбного договору – визначити майнові права та обов’язки подружжя. У ньому дозволено прописати:
- правовий режим конкретного майна – чи буде воно особистою власністю одного з подружжя, чи спільною;
- порядок користування житлом, зокрема тим, що належить лише одному з подружжя;
- право на утримання одного з подружжя за певних умов, наприклад у разі непрацездатності;
- порядок розподілу боргових зобов’язань, узятих під час шлюбу;
- порядок поділу майна на випадок розірвання шлюбу;
- умови щодо часток чи корпоративних прав у спільному бізнесі.
Наприклад, подружжя може прописати, що квартира, придбана під час шлюбу виключно на ім’я одного з них, залишається його особистою власністю, а не переходить у статус спільної сумісної власності.
Що заборонено включати в шлюбний договір
Шлюбний договір регулює лише майнові відносини. Тому в ньому не можна:
- обмежувати особисті немайнові права та обов’язки подружжя – пункти про вірність, побутові обов’язки чи спосіб виховання дітей юридичної сили не мають;
- зменшувати обсяг прав дитини, встановлений Сімейним кодексом України, або звільняти одного з батьків від обов’язку її утримувати;
- ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
| Можна прописати | Не можна прописати |
| Правовий режим конкретного майна (особисте чи спільне) | Особисті немайнові стосунки, вимоги щодо поведінки |
| Порядок користування житлом | Обмеження прав дитини чи звільнення від аліментів |
| Право на утримання одного з подружжя | Умови, що ставлять одного з подружжя у вкрай невигідне становище |
| Порядок поділу боргів і майна при розлученні | Питання опіки та виховання дітей |
Як оформити шлюбний договір: покрокова інструкція
- Обговорити та письмово узгодити умови між собою.
- Підготувати документи: паспорти сторін, РНОКПП, а також свідоцтво про шлюб (якщо договір укладається під час шлюбу) або заяву про реєстрацію шлюбу (якщо до реєстрації).
- Звернутися до приватного нотаріуса для посвідчення договору – вартість послуги встановлює конкретна нотаріальна контора.
- Нотаріус перевіряє дієздатність сторін, добровільність і законність умов, після чого посвідчує документ.
- Договір набирає чинності з моменту, визначеного законом, – з дня реєстрації шлюбу або з дня нотаріального посвідчення.
Чи можна змінити або розірвати шлюбний договір
Так. Подружжя може за спільною згодою в будь-який момент внести зміни до шлюбного договору чи відмовитися від нього – через новий нотаріально посвідчений документ. Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається.
Якщо сторони не можуть домовитися, один із подружжя має право звернутися до суду з вимогою змінити умови договору – якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей або непрацездатних повнолітніх дочки чи сина. Загальний порядок зміни та розірвання договору за українським законодавством, а також випадки, коли посилання на форс-мажорні обставини не є автоматичною підставою для розірвання, детально розглянуто в окремому матеріалі.
Дія шлюбного договору також автоматично припиняється в разі розірвання шлюбу – у частині положень, які прямо пов’язані із самим фактом перебування в шлюбі.
Юридична відповідальність за порушення умов шлюбного договору
Якщо один із подружжя не дотримується умов договору – наприклад, розпоряджається майном всупереч визначеному режиму, – другий має право звернутися до суду для захисту своїх майнових прав, вимагати відшкодування збитків або визнання окремих дій недійсними.
Договір чи його окремі положення також можуть визнати недійсними, якщо їх укладено під тиском, обманом або з порушенням вимог щодо нотаріального посвідчення. Загальні підстави, види та вік настання юридичної відповідальності за невиконання договірних зобов’язань пояснено в окремому матеріалі на сайті.
Типові помилки при укладенні шлюбного договору в Україні
- усна домовленість без нотаріального посвідчення – юридичної сили не має;
- спроба врегулювати особисті немайнові стосунки: вірність, побут, спосіб виховання дітей – такі пункти суд визнає нечинними;
- ігнорування інтересів дітей при визначенні майнового режиму;
- складання договору без консультації з юристом, коли йдеться про бізнес-активи чи складну структуру власності;
- очікування, що шлюбний договір в Україні працює так само, як «prenup» у США чи інших країнах – українське законодавство має власні особливості щодо змісту, форми та підстав розірвання.
Часті запитання
Чи обов’язково укладати шлюбний договір?
Ні, це право, а не обов’язок подружжя. Без нього діє законний режим спільної власності, встановлений Сімейним кодексом України.
Чи можна укласти шлюбний договір через кілька років після весілля?
Так, законодавство не обмежує момент укладення – головне, щоб шлюб уже було зареєстровано або подано заяву про реєстрацію.
Чи можна прописати в договорі питання опіки над дітьми?
Ні, шлюбний договір регулює лише майнові відносини подружжя, а не особисті питання щодо виховання чи опіки над дітьми.
Скільки коштує оформлення шлюбного договору?
Вартість нотаріального посвідчення визначає конкретна нотаріальна контора чи приватний нотаріус, тому ціну варто уточнювати заздалегідь.
Що станеться з шлюбним договором після розлучення?
Положення, пов’язані з поділом майна, можуть зберігати чинність і після розлучення, а ті, що прямо стосуються факту перебування в шлюбі, припиняють дію.
Чи можна оскаржити шлюбний договір у суді?
Так, якщо його укладено з порушенням закону, під тиском або на вкрай невигідних умовах для однієї зі сторін.
Чи потрібна згода дітей або третіх осіб для укладення договору?
Ні, окрім випадку, коли однією зі сторін є неповнолітня особа, – тоді потрібна нотаріально посвідчена згода її батьків.
About the Author
