Архівна стаття Optimum24 від 09.12.2013. Відтоді законодавство могло змінитися, тож перед діями звіряйтеся з чинними нормами.
Торкнувшись теми спадкових відносин , описавши при цьому процедури прийняття спадщини за заповітом і за законом , як вже зазначалося в нашому блозі , ми розповімо Вам про окремі ситуаціъ, які можуть виникати на практиці при спадкуванні . У цій статті мова піде про спадкування майна особою , яка проживала однією сім’єю зі спадкодавцем без укладення шлюбу , або , як прийнято говорити в таких випадках – у цивільному шлюбі.
Для початку зазначимо , що якщо спадкодавець залишив заповіт на користь особи, яка проживала з ним однією сім’єю , то не виникає будь-яких перешкод з прийняттям повного обсягу спадщини . Протилежністю є ситуації , коли у померлого чоловіка залишилося коло родичів , які мають право на спадкування за законом , і, що ще складніше – є особи з числа родичів , які мають право на обов’язкову частку у спадщині .
Я б хотів детальніше розглянути ситуацію , коли дві особи жили однією сім’єю, не уклавши шлюб , і при цьому померлий не залишив заповіту на користь того з подружжя, хто його пережив . За загальними правилами , що той, що пережив іншого з подружжя, має право на спадщину за законом і буде зарахований до 4 – ї черги спадкоємців за законом. Але , для отримання спадщини , при подачі заяви на його прийняття , додатково буде необхідно надати нотаріусу документи , що підтверджують факт проживання потенційного спадкоємця із спадкодавцем однією сім’єю. Більше того , час спільного проживання повинен становити в цілому не менше 5 -ти років , як того вимагає відповідне положення Цивільного кодексу. Достовірно встановити факт спільного проживання , так , щоб це приймалося всіма державними органами та офіційними особами , можливо виключно отримавши судове рішення в порядку окремого провадження. Для загального розуміння питання відзначимо , що окреме провадження – це комплекс процесуальних дій , за допомогою якого судом встановлюються (або спростовуються ) певні факти , які мають (або матимуть у майбутньому) юридичне значення. Сама процедура відкриття окремого провадження трохи відрізняється від провадження позовного, але , в цілому , їх супровід здійснюється однаково . Для встановлення факту спільного проживання судді потрібно представити всі можливі докази , які тільки ви зможете зібрати . Такими доказами можуть бути спільні фотографії, які можуть показати ступінь близькості відносин , різні фінансові документи , які могли б підтвердити ведення спільного побуту і господарства . Дуже велике значення мають показання свідків , наприклад , сусідів , які безпосередньо вказують , що спадкодавець і потенційний спадкоємець дійсно проживали однією сім’єю. Істотним доказом буде наявність однакового місця реєстрації у обох осіб. Далі, потрібно враховувати , що в заяві до суду можна помістити тільки вимога визнати факт спільного проживання , а подальший коло можливих спадкоємців встановлюватиме вже нотаріус . Але , для економії часу можна заявити відразу і вимогу про визнання особи спадкоємцем за законом. Що правда, в такому випадку суд буде встановлювати наявність інших спадкоємців , які стоять вище за чергою спадкування , і, отже , мають першочергове право спадкування порівняно з заявником . Якщо таких осіб не виявиться , то суд може задовольнити прохання і про визнання спадкоємцем за законом. Отримавши рішення , на його підставі після закінчення 6-ти місяців з дня відкриття спадщини , нотаріус видає свідоцтво про право його прийняття , і як наслідок , відкривається можливість реєстрації права власності на те майно, яке необхідно .
Таким чином , ми описали найбільш просту ситуацію , але тепер ускладнимо її . Уявімо , що крім обставин , які були описані раніше , присутні інші спадкоємці померлого , які займають чергу вищу, ніж особа , яка проживала з покійним однією сім’єю . Природно, прямий шлях отримати весь обсяг майна виключається . Але діяти однаково потрібно за схожою схемою. Для початку зазначимо , що у разі встановлення факту проживання однією сім’єю особа , що пережило спадкодавця , вже набуває право на половину спільно нажитого майна. І ця половина відділяється від тієї , яку складатиме загальна спадкова маса . Далі , потрібно пам’ятати , що встановлення факту спільного проживання не робить осіб, що проживали у громадському шлюбі чоловіком і дружиною в понятті юридичному , тому це не робить особу, яка пережила спадкодавця спадкоємцем першої черги, і не дає право успадковувати в рівній частині з дітьми або батьками спадкодавця , якщо такі особи присутні . Більш того, це не ставить співмешканця спадкодавця вище представників 2й , 3й черг. Але є вихід і з цієї ситуації. Згідно з положеннями Цивільного кодексу , учасник громадського шлюбу за рішенням суду може зрівнятися в праві прийняття спадщини з особами , які стоять вище по черзі. Але , знову ж , варто пам’ятати , що в такому випадку відбувається поділ спадкового майна на частини , і отримати право власності на все майно , яке мали особи за життя спадкодавця без будь-яких домовленостей буде досить складно.
Як бачимо , спадкування майна особами , які жили однією сім’єю без укладення шлюбу – це цілком реальний процес , але виконання цього завдання може потребувати значних витрат часу і зусиль. Враховуючи всі складнощі , які можуть виникнути при його здійсненні , розумним виходом буде залучення досвідчених фахівців. У будь-якому випадку, Вам завжди готові допомогти співробітники нашої Юридичної компанії.
About the Author
