1. Чи знаєте ви підприємство «…»?

2. Чи знайомі ви з директором підприємства «…» і за яких обставин ви з ним познайомилися?

3. Яку взаємодію Ваше підприємство здійснювало з підприємством «…» (товари, послуги, роботи)?

4. Чи зможете Ви описати зовнішність директора підприємства «…»?

5. Де знаходиться підприємство «…»?

6. Хто крім директора представлявся від імені підприємства «…»?

7. Хто формував текст договору і як ви його обговорювали, підписували? Де здійснювалося підписання Договору?

8. Опишіть, який вид товарів, послуг, робіт ви здійснювали за даним договором, хто конкретно і що робив?

9. Чи є у Вас в наявності первинні документи по взаємодії з контрагентом «…»?

10. Чи є у Вас транспортні засоби для перевезення такої кількості товарів? Якщо немає, у кого ви орендували ці транспортні засоби, якого перевізника наймали?

11. Кому в подальшому ви реалізували даний товар, як ви знайшли цю компанію?

12. Як передавалися і підписувалися первинні документи для підпису, спосіб надсилання?

13. Хто оплатив податки з зазначеної операції? Які види податків були сплачені?

14. Вкажіть граничні терміни оплати податків – ПДВ, Прибуток? На якій системі оподаткування перебуває ваше підприємство і підприємство «…»?

15. Видавали ви довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей третім особам від вашого підприємства, якщо видавали, вкажіть цих осіб?

16. Як ви можете пояснити той факт, що вказане підприємство «…» не набувало даний вид товарів, які ви купили і надалі реалізували?

17. Який оборот товарно-матеріальних цінностей був на вашому підприємстві за останній місяць, квартал?

18. Чи є у вашого підприємства виробничий майданчик, склади?

19. Чи відображається ви в електронній звітності зазначену операцію? Хто формує звіти в податкову інспекцію і яким способом ви її подаєте?

20. Чи відома вам відповідальність за внесення завідомо неправдивої інформації шляхом подачі електронної звітності до податкової інспекції?

Адвокат, партнер Юридичної компанії «Оптімум» – Євген Зурнаджи.

The post Готуємося до допиту в податковій міліції first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Найпоширеніші питання викладені нижче, їх задають при відкритому кримінальному провадженні за ст. 205 Кримінального кодексу України. Якщо Вам треба підготуватися до допиту, пишіть і дзвоніть мені, я розповім Вам, які правильні відповіді треба дати на ці питання. Всі питання взяті з моїх особистих записів проведених допитів, хороший Адвокат це той Адвокат, який не просто сидить на допитах, а й прописує їх за слідчим. Отже, часто задають наступні питання:

1. Коли, ким і за чиїм рішенням створено підприємство?

2. З якою безпосередньо метою створювалося підприємство і за чиєю вказівкою (проханням)?

3. Яку господарську діяльність планувалося здійснювати на підприємстві?

4. Хто склав статутні документи підприємства, де і ким саме вони роздруковувалися? За чий рахунок і з яких активів формувався статутний капітал?

5. Яким нотаріусом завірялися статутні документи підприємства?

6. Де проходила державна реєстрація підприємства, хто (ПІБ) безпосередньо подав реєстраційні документи державному реєстратору? У зв’язку з чим було вибрано саме цього реєстратора?

7. Хто (ПІБ) безпосередньо подав реєстраційні документи в податкову інспекцію? Хто і коли безпосередньо отримував свідоцтво платника ПДВ? Хто і коли укладав договір про визнання електронних документів платника податків і отримував ключ з електронним цифровим підписом. З якої адреси здійснюється відправка електронної звітності до податкового органу?

8. Яка фактична адреса підприємства? У зв’язку з чим було обрано саме цю адресу?

9. На підставі яких документів підприємство займає саме ці приміщення (власність, оренда і т.п.)?

10. Де замовляли печатку підприємства, чому саме там, хто визначав її дизайн? Де зберігаються статутні документи, документи бухгалтерського та податкового обліку?

11. Яким чином здійснилась реєстрація підприємства в Пенсійному фонді України та у Фонді соціального страхування?

12. Які розрахункові рахунки і в банківській установі у підприємства? Хто їх відкривав? Яким чином проходила процедура відкриття рахунків? Чому була обрана саме це банківська установа? Якщо відкривали не Ви, то хто? Чи видавалися чекові книжки на підприємство, або передавалися вони іншим особам? Якщо відкривали рахунки Ви, то де знаходиться банківська установа. Як вона виглядає зовні? З ким із співробітників банківської установи Ви безпосередньо спілкувалися? Якщо відкривала інша особа яка має відношення до підприємства, поясніть, на підставі яких документів і з якої причини це відбувалося? Надавали Ви зразки підпису для відкриття рахунків в банківських установах? У Вас є відкриті розрахункові рахунки в банківських установах як фізична особа? Чи отримували Ви готівкові кошти в банківських установах? У яких сам? Які підстави для їх отримання? Кому їх передавали або яким чином використовували?

13. Які функції входять в Ваші посадові обов’язки при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства?

14. Яким чином здійснювався підбір кадрів на підприємстві?

15. Яким чином здійснюється виплата заробітної плати співробітникам (карта, через касу)?

16. Хто і з якого часу був посадовою чи посадовими особами підприємства (директор, головний бухгалтер), внутрішні документи підприємства підтверджують посадові положення цих осіб (накази, рішення, посадові інструменти і т.д.)? Мають посадові особи та виконавці відповідний рівень освіти і кваліфікації (підтверджуючі документи)?

17. Хто і за яких обставин призначав саме цих осіб?

18. Хто з працівників підприємства у разі відсутності посадових осіб виконував їх обов’язки, яким чином оформлялося надання таких повноважень?

19. Хто з працівників підприємства мав право першого та другого підпису первинних банківських документів, документів бухгалтерської, податкової звітності?

20. Який порядок складання подання декларацій (з податку на прибуток, ПДВ і т.д.) і інших документів податкової звітності існував у платника податків, хто їх заповнював, підписував і яким чином подавав до податкової інспекції?

21. Контролювали ви порядок ведення бухгалтерського, податкового обліку, складання документів податкової звітності підприємства?

22. Чи відомо Вам, які наслідки тягне за собою неправильне відображення в податковій звітності даних про фінансово-господарську діяльність підприємства?

23. Які господарські операції проводилися між підприємством по ланцюжку проведеної операції? (Саме вказується: товар, роботи, послуги, які були реалізовані покупцям, їх ціна, об’єкти на яких виконувалися роботи, ідентифікаційні знаки товару). Хто був постачальником вищезазначеного товару, Вами реалізовувався? Вкажіть країну походження товару та підприємство – виробника? За якою ціною придбаний даний товар (вкажіть вартість імпортованого товару з урахуванням ПДВ та розмитнення). У разі імпорту товару, яким чином проводилося підписання контракту, хто представляв інтереси підприємства – нерезидента, при цьому конкретно вказати: в якій країні відбувалося обговорення умов контракту і підписання контракту, або оформлялися відрядження до країн – постачальника товару, використовували при цьому послуги перекладачів. Яким чином здійснювалися транспортування придбаного (імпортованого) Вами товару? Хто був замовником і виконавцем транспортних послуг? Де відбувалися завантаження і розвантаження придбаного Вами товару? Хто проводив розвантаження товару?

24. З якою метою проводилися господарські операції з підприємством – покупцем і з чиєї ініціативи?

25. За яких саме обставин проводилися саме ці операції?

26. Які особи брали участь в проведенні цих господарських операцій з Вашого боку і сторони підприємством – покупця?

27. За яких обставин познайомилися, зустрічалися і хто саме познайомив?

28. Які дії здійснював кожен з учасників операції (і за яких обставин конкретизували місце, час, транспорт, зовнішні ознаки або прикмети учасників і т.д.)?

29. Відбулася фактична поставка товарів, виконаних робіт (послуг)?

30. Яким чином здійснювалося постачання товарів? Конкретизувати вид товарів (робіт, послуг), номенклатуру і роль кожного з учасників операції?

31. Яким транспортом перевозився товар, документи оформлялися на транспортування, завантаження та отримання (вид і державні номерні знаки транспортних засобів)?

32. Чи відомі Вам прізвища і зовнішні ознаки водіїв (у разі перевезення автомобільним транспортом)?

33. Кому належать транспортні засоби, якими перевозилися товари? Хто замовляв транспортні перевезення?

34. Яким чином, ким визначалася вартість товару, робіт (послуг)?

35. Яким чином проводився розрахунок за поставлені товари, роботи (послуги)?

36. Хто безпосередньо, яким чином, коли саме і яка сума коштів перераховувалася в рахунок оплати товару, робіт (послуг)?

37. У яких первинних і бухгалтерських документах ці операції відображені?

38. Чи є в наявності у підприємства первинні бухгалтерські документи, що підтверджують проведення цих операцій?

39. Хто саме підписував ці документи і ставив відтиск печатки на цих документах?

40. На чиє ім’я і ким виписувалися довіреності на отримання ТМЦ (товару-матеріальних цінностей), хто безпосередньо отримував товар?

41. Виписувалася довіреність на проведення господарських операцій на інших осіб (або іншим чином були уповноважені інші особи на здійснення господарської діяльності? Ким при цьому документи складалися?

42. Який розмір податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, задекларований від проведення зазначених операцій?

43. Ви отримуєте доходи тільки на цьому підприємстві, або ще на інших суб’єктах господарювання?

44. Ви самі використовуєте електронні адреси підприємства, або ще хтось використовує зазначені адреси?

45. Які засоби зв’язку використовуються посадовими особами підлеглого Вам підприємства (засновниками, особами, які представляли інтереси Вашого підприємства?

46. Скільки людей працює на підприємстві?

47. Яка середня заробітна плата працівників підприємства? Яким чином вона виплачується?

У наступній статті, я розповім про те, які запитання ставлять слідчі під час допиту в якості свідка за ст. 212 Кримінального Кодексу України.

Адвокат, партнер Юридичної Компанії «Оптімум» – Євген Зурнаджи.

The post Допит в податковій міліції – найпоширеніші питання, які задають на першому допиті first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Чому дане питання є важливим? Насамперед через негативні наслідки, які можуть виникнути юридичної особи, якщо податкова інспекція не виявить його за місцем знаходження (так званим місцем реєстрації). Такими наслідками для підприємства можуть бути: присвоєння платнику податків стану № 9, проведення позапланових перевірок платника податків, неприйняття електронної звітності, позбавлення платника податків свідоцтва ПДВ. Як ми бачимо, наслідки є досить серйозними. Як правило, на усунення зазначених факторів потрібно досить багато часу та зусиль.

Щоб уникнути таких проблем при веденні бізнесу, платникам податків необхідно дуже ретельно підходити до питання – як правильно обрати юридичну адресу для свого підприємства. Зараз, щоб знайти юридичну адресу, не потрібне докладення значних зусиль, адже дуже багато спеціалізованих компаній пропонують свої послуги з надання та обслуговування юридичних адрес для юридичних осіб. Набагато важче вибрати компанію, яка пропонує хороші юридичні адреси з якісним поштовим обслуговуванням.

По-перше, адреса, на якій зареєстроване підприємство, має бути реально існуючим приміщенням (квартирою, офісом, будинком), адже трапляються випадки, коли підприємство зареєстрували (або при першій реєстрації, або при зміні місцезнаходження) на об’єкти, які не придатні для здійснення в них підприємницької діяльності. Такими об’єктами можуть бути недобудови, старі закинуті будинки, приміщення, які використовуються для надання вузько-орієнтованих послуг (автомийки, шиномонтажі). У випадку реєстрації підприємства за адресою такого об’єкту, можна зі стовідсотковою впевненістю говорити про виникнення в майбутньому проблем з державними податковими органами. Також адреса реєстрації вашого підприємства не повинна бути «масовою», тобто за цією адресою не повинно бути зареєстровано багато інших підприємств (на практиці податкова служба вносить до свого списку «масових» адресу, на якій зареєстровано більше 20-25 підприємств).

По-друге, необхідно максимально точно вказувати в установчих документах при реєстрації свою юридичну адресу. Якщо ваша юридична адреса знаходиться в багатоквартирному будинку або у великій офісній будівлі – потрібно точно вказати квартиру або офіс. Краще всього звіряти ту адресу, яку ви вказуєте з правовстановлюючими документами на нерухоме майно. Це необхідно для уникнення неприємних ситуацій, коли представники податкової не можуть в разі необхідності знайти підприємство за місцем реєстрації, так як, вони не будуть відвідувати кожну квартиру чи офіс в пошуках відповідного підприємства. Наявність таблички вашого підприємства на фасаді будинку, де воно зареєстроване – тільки покращить ідетнифікування вашого місцезнаходження.

По-третє, необхідно завжди вчасно отримувати кореспонденцію, яка надходить за місцем реєстрації платника податків, адже податкові органи можуть здійснити перевірку, якщо лист, який направили підприємству, повернеться назад через відсутність адресата.

По-четверте, в будь-якому випадку, ви повинні бути готовими до планових чи позапланових перевірок податкової, а отже – у вас повинна бути можливість показати приміщення та звітні документи в ньому, якщо перевірка таки відбудеться.

Нарешті, у вас повинні бути документи, в яких повинно бути вказано, на основі чого ви займаєте дане приміщення. Це договір оренди/суборенди (якщо це договір суборенди, бажано, щоб у вас була можливість надати копію, де передбачено право орендаря передавати вказане приміщення в суборенду), акт прийому-передачі приміщення, та документи, які можуть підтвердити право власності на зазначене приміщення орендодавця.

В даній статті наведено основні моменти, на які варто звернути увагу при пошуку та обранні юридичної адреси для вашого підприємства, щоб уникнути непорозумінь при проведенні податковою службою перевірки місцезнаходження платника податків. Звісно, це лише деякі з багатьох можливих проблемних ситуацій з органами державної податкової служби, які можуть виникнути у будь-якого платника податків з приводу його місця фактичного здійснення господарської діяльності чи місця державної реєстрації. За будь-яких умов, фахівці Юридичної компанії «Оптімум» готові надати вам правову допомогу, надавши необхідну консультацію, або представити ваші інтереси у спілкуванні з податковою інспекцією.

Юрист Юридичної компанії ОПТІМУМ – Олександр Шумський.

The post Як уникнути проблем при перевірці податковою інспекцією місцезнаходження платника податків first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Регулярне перейменування та зміна підпорядкування збирача податків (а саме цю функцію держава вважає основною, ба, навіть єдиною доцільною сферою діяльності податкового органу), не змінює принципового підходу до взаємодії держави з платниками податків. Кожен, хто займається бізнесом в Україні, чудово знає – основне завдання податківців – будь-яким чином збільшити надходження до бюджету, причому, наскільки законним шляхом будуть досягнуті показники такого збільшення, не надто хвилює інспекторів, від яких керівництво вимагає безперервно «видавати» цифри донарахувань.

З цією метою податківці використовують безліч засобів, одним з яких є так звані «транзитні акти». Справа в тому, що проведення прямих перевірок суб’єктів господарювання обмежено законодавством. Періодично з’являються закони, покликані обмежити кількість та можливість проведення податкових перевірок як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців. Але податкова служба не дрімає, і готує собі шляхи, які дозволять здійснити в потрібний момент донарахування, пов’язані зі зменшенням податкового кредиту, та збільшенням зобов’язань зі сплати ПДВ та податку на прибуток будь-якому окремо взятому платникові податку.

Якщо раніше при проведенні перевірок (незалежно від їх виду – планова виїзна, планова чи позапланова камеральна перевірки), як правило, для зняття суб’єкту господарювання податкового кредиту ставилася під сумнів законність діяльності одного або кількох контрагентів об’єкта перевірки. Як обгрунтвання фіктивності діяльності контрагента податківці включали в Акт перевірки, скажімо, посилання на надану їм раніше службову записку податкової міліції, у якій, наприклад, вказувалося, що опитаний співробітниками податкової міліції директор чи засновник контрагента, у якого закуповувалися товари чи послуги платником податків, показав, що він не має відношення до тієї фірми. Могли бути використані відомості про те, що стосовно контрагента розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Відповідно, робився висновок, що такий контрагент – фіктивне підприємство, всі правочини, укладені з ним – є нікчемними, а, відтак, сплачені за ними суми не можуть бути включені до складу податкового кредиту. На підставі таких висновків Акту, підкріплених власним тлумаченням норм закону податківцями, які включали в акти перевірки такі перлини юридичної думки як висновок про те, що «презумпція правомірності правочину не може бути поширена на реальність здійснення господарських операцій», тощо, та виписувалося податкове повідомлення-рішення, відповідно якого сплаті до бюджету підлягала визначена сума нарахувань.

Внаслідок такого «системного підходу» майже всі подібні податкові повідомлення-рішення оскаржувалися підприємствами в адміністративному та судовому порядку.

Значна частина податкових повідомлень-рішень, створених у такий спосіб, судом скасовувалася і скасовується й сьогодні. Крім того, не завжди наявні у суб’єкта господарювання і контрагенти, відносно яких провадяться хоча б якісь слідчі дії. Тому «податкова думка» сягнула далі, і було прийнято рішення про можливість використання як підстави для проведення перевірки та донарахувань податків до сплати інших засобів.

Йдеться про так звані «транзитні акти». Що мається на увазі? Справа в тому, що податковою службою були розроблені кілка видів актів, які не створюють наслідків для самого конкретного платника податків, оскільки на їх підставі безпосередньо йому не виписуються податкові повідомлення-рішення.

Але, на перший погляд такі нешкідливі документи містять у собі висновки, які можуть бути використані податківцями при проведенні перевірки уже інших контрагентів такого платника податків.

Одним з таких видів актів є Акт про неможливість проведення зустрічної звірки підприємства щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за певний період.

Такий Акт фіксує те, що працівники податкової інспекції, вийшовши на місце реєстрації платника податків (іншими словами – за юридичною адресою), не знайшли там підприємство, про що склали акт, що проведення зустрічної звірки є неможливим. Встановити, чи дійсно хто-небудь виходив за юридичною адресою, як правило неможливо. Податкова інспекція вважає, що достатнім підтвердженням того, що такий вихід дійсно мав місце, достатньо зареєстрованого наказу на проведення зустрічної звірки. (Суд, як правило, вважає дещо інакше, та про це ми поговоримо згодом у наступних статтях).

Але, за своєю формою та суттю такий Акт є тим же самим Актом проведення перевірки! У ньому викладаються обставини, які виходять далеко за межі простого фіксування того, що підприємство не знаходиться за адресою реєстрації, а тому перевірка неможлива. В такому Акті, натомість, аналізується повністю діяльність платника податків за певний період, аналізується докладно податкова звітність за період, та робляться висновки про те, що певні господарські відносини не направлені на реальне настання господарських наслідків.

Можна і потрібно за цитувати певні типові висновки, які містяться у таких Актах

«Проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов’язань Товариства».

«Фактично, у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для роботи фірм».

«Основною ознакою господарської операції є те, що вона, як правило, повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Господарська операція може мати місце і в разі відсутності цивільно-правових, чи інших господарсько-правових відносин між платниками податків».

«Тому господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов’язань. Зазначаємо, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що обов’язково пов’язані з рухом активів, зміною зобов’язань чи власного капіталу платника податків».

«Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій».

В резолютивній частині такого Акту зазначаються порушення норм Податкового кодексу, допущені, на думку податного органу платником податків, та, як правило, зазначається, що «Перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб».

Хоча й на підставі таких Актів податкова інспекція не виписує податкове повідомлення-рішення, дані акту вносяться у єдину базу даних податкового органу «АІС. Податковий блок», що автоматично переводить ваше підприємство у розряд таких, що «мають ознаки фіктивності» з усіма наслідками для ваших партнерів та клієнтів – від проведення перевірок останніх з наступними донарахуваннями на підставі складеного щодо вашого підприємства акту, до втрати вашої ділової репутації.

Як випливає з нашої успішної судової практики, такі акти можна і потрібно оскаржувати в судовому порядку. Про особливості таких судових процесів ми розповімо у наступних статтях. За умови, що у вас виникла необхідність більш докладної консультації з висвітленого питання, завжди готові Вам її надати.

З повагою, партнер юридичної компанії «Оптімум», адвокат Микола Томчук.

The post «Транзитні акти» або нова зброя державної податкової служби у боротьбі з платниками податків first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Отже, у вас є на руках акт податкової перевірки і податкові повідомлення-рішення. Ви можете скористатися двома способами захисту – оскаржити результати перевірки в адміністративному або судовому порядках. Давайте визначимося, що говорить з даного приводу Податковий кодекс України, а саме ст. 56. У даній статті розписаний порядок оскарження податкового повідомлення-рішення – строки подачі скарги, терміни розгляду її податковим органом. Також дана стаття регламентує, що в момент оскарження податкового повідомлення-рішення сума грошового зобов’язання є неузгодженою, а значить, не підлягає сплаті. У разі, якщо оскарження провадиться в судовому порядку, тоді термін узгодження грошового зобов’язання настає в момент вступу в силу рішення суду. Із змісту статті 56 ПКУ можна зробити висновок про те, що якщо ви оскаржуєте дії та результати перевірки податкового органу, сума, що підлягає до донарахування, є неузгодженою.

Однак не завжди податкова міліція володіє інформацією про те, що ви проводите оскарження результатів перевірки і реєструє кримінальне провадження за ст. 212 КК України, після чого починає проводити слідчі дії (обшук, виїмку документів, допит директора і головного бухгалтера в якості свідків). У даній ситуації – дії податкової міліції є незаконними, тому що сума донарахування не узгоджена. Якщо ви опинилися в такому становищі, ми радимо вам написати офіційний лист слідчому, який веде ваше кримінальне провадження, яким чітко підтвердити факт оскарження та надати всі необхідні докази такого оскарження в копіях з відміткою вхідного номера та / або датою подання скарги до суду або до органу податкової служби вищого рівня. Доказом також вважається поштова відправка такої скарги. Слідчий в даній ситуації не має права проводити слідчі дії по даному кримінальному провадженню, а також не має права відкривати кримінальне провадження, поки не буде узгоджена сума. Якщо він буде продовжувати слідчі дії, потрібно написати скаргу на дії слідчого до прокуратури із зазначенням усіх порушень, які слідчий, на вашу думку, допустив. Прокуратура проведе перевірку за вашою заявою, і в разі, якщо ваші доводи про порушення слідчим норм Кримінального процесуального кодексу будуть переконливі, прокурор має повноваження закриття кримінального провадження.

У багатьох бізнесменів у роботі траплялися несумлінні контрагенти, що не реєстрували податкові накладні, не відображали у звітах своїх підприємств компанії, з якими співпрацювали і виконували умови угод – договорів (надання послуг, постачання продукції, будівництво). При цьому у добросовісних контрагентів, у яких скрупульозно ведеться бухгалтерія і є в наявності всі документи, виникали проблеми з контролюючими органами. Недобросовісних контрагентів у податкових органах класифікують як «транзити» або «податкові ями». Під які критерії підпадає та або інша компанія, визначає сам податковий орган, залежно від функцій які виконували ці компанії. Робота з такими контрагентами дуже небезпечна для сумлінних платників податків, тому що у разі порушення кримінального провадження за такими компаніями, податкова міліція прийде до сумлінних платників податків як мінімум з виїмкою документів по даному контрагенту, і можливо, з проведенням податкової перевірки.

Розглянемо ситуацію, коли ви працювали з підприємством, яке податковими органами вважається (саме вважається, а не офіційно визнано – фіктивним). Ознаки фіктивності підприємства можуть бути різними – від відсутності товару, яким воно торгувало, до відсутності співробітників, офіційно оформлених на цьому підприємстві, які могли надати той обсяг послуг, за які їм оплачували гроші, відсутність підприємства за своєю юридичною адресою. Завдання податкової міліції – виявляти такі підприємства, опитувати директора на предмет фіктивності діяльності його підприємства. У оперативних співробітників податкової міліції є перелік питань, які вони задають директору підприємства. За відповідями на такі питання, вони роблять висновки, чи є таке підприємство фіктивним. До числа питань відносяться: найменування підприємства, його юридична адреса, контрагенти підприємства їх назви, наявність відкритих рахунків у фінансових установах, розуміння поняття податку на додану вартість і т.д. Якщо директор підприємства не знає відповідей на ці питання, при опитуванні дає пояснення, що він не має відношення до діяльності підприємства, хоча він і укладав, і підписував господарські договори, таке підприємство є фіктивним. Податкової міліції достатньо фіксації однієї фрази, що директор підприємства не має відношення до даного підприємства і не розуміє сенс укладених угод. Після такого опитування податкова міліція відкриває кримінальне провадження за статтями 205 , 212 Кримінального кодексу України і проводить слідчі дії у контрагентів. У свою чергу, податкова інспекція на підставі встановлених фактів – опитування директора підприємства, проводить податкову перевірку і визнає договори, які були укладені з даним підприємством – фіктивними, а суми несплачених податків покладає на контрагентів до донарахування до бюджету. І це відбувається тільки на підставі опитування директора підприємства.

Такі акти перевірки податкового органу теж оскаржуються, і в нашій практиці є позитивні результати. Якщо немає вироку суду по фіктивному підприємництву, в якому встановлені факти які надалі не потребують доказів, висновки слідчого і свідчення директора про фіктивність його підприємства це тільки доводи. Є випадки, коли директори підприємств спеціально вказують на фіктивність підприємства для того щоб уникнути більш важкого кримінального покарання за несплату податків. Зробимо порівняння – за ст. 205 Кримінального кодексу України – фіктивне підприємництво передбачена максимальна міра покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних податком мінімумів, а за ст. 212 Кримінального кодексу України – штраф від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних податком мінімумів з позбавленням права обіймати керівну посаду до 3- ох років з конфіскацією майна. Неоподатковуваний мінімум становить 17 гривень. Якщо подивитися на все це , помноживши неоподатковуваний податковий мінімум на коефіцієнт 20 000 , виходить дуже велика сума до виплати – 340 000 гривень. Якщо присуджену виплату, встановлену судом, засуджений не сплатив протягом одного місяця, його чекають виконавчі роботи або позбавлення волі на строк 2-3 роки за ст. 389 Кримінального кодексу України .

При наявності кримінальної справи по контрагентах, перевірка проводиться з подачі податкової міліції. Податкова інспекція у такому випадку проводить перевірку і виписує акт, на підставі даних податкової міліції з вказівкою дати і номера документа, в якому зазначені факти фіктивності. З досвіду, весь акт базується тільки на даних податкової міліції і на свідченнях директора контрагента. Іншими словами, висновки фіктивності угоди робляться на підставі даних отриманих при слідчих діях. Такі дані протягом усього слідства можуть помінятися, тому що той директор, який дав свідчення про фіктивність підприємства має право поміняти свідчення на протилежні із зазначенням різних причин (хвороби, психологічного тиску з боку слідства або з боку третіх осіб). Моя думка і думка багатьох суддів, які розглядають справи по спорах з податковими органами – свідчення директора про фіктивність не ведуть до визнання договорів фіктивними. Тільки вирок суду може підтвердити фіктивність діяльності компанії, а відповідно як наслідок, всіх укладених угод з цією компанією. У моїй практиці зустрічалися випадки, коли суперечки тривали 4 роки, але в кінцевому результаті ми домагалися справедливого рішення суду, а за час оспорювання дій податкової інспекції, вирок про фіктивність контрагента так і не був винесений, або справа не була передана до суду.

Подивимося з юридичної точки зору на фіктивність угоди. Справа в тому, що згідно презумпції правомірності договору, поки він не визнаний недійсним або фіктивним рішенням суду, він є дійсним і законним. Ознаки фіктивності описані в Цивільному кодексі України, вони чітко визначені. Інша справа, що податкова інспекція часто називає угоди фіктивними на власний розсуд, не маючи на те ні рішення суду, ні інших належних підстав.

У будь-якому випадку, треба пам’ятати головне – ніяке повідомлення податкових органів про порушення кримінальної справи ще не є остаточним і безповоротним фактом того, що воно буде доведено до вироку. У даній ситуації, пам’ятайте – чим раніше ви звернетеся до кваліфікованого юриста, тим вище ймовірність успішного захисту ваших інтересів.

Наша Юридична компанія має величезний досвід в оскарженні результатів перевірок податкових органів з позитивними результатами для бізнесу. Ми комплексно підходимо до вирішення даного виду питань і заздалегідь прогнозуємо результат.

The post Порушення кримінальної справи за результатами податкової перевірки підприємства first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.