Іноді трапляється ситуація, що організація загальними зборами учасників затвердила статут, була проведена реєстрація, а вже потім в статуті виявляються помилки. Така ситуація не є критичною, і в цій статті ми розглянемо як можна вирішити цю проблему.

Для початку необхідно вияснити якого саме типу помилка. Це може бути неправильно зазначена адреса організації, помилки у відомостях про учасників організації або просто розходження в датах та номерах статуту з протоколом на основі якого цей статут затвердили тощо. Важливим питанням також буде чи відображена допущена помилка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Для виправлення помилки яка відображена в Єдиному державному реєстрі потрібно скласти протокол загальних зборів учасників в якому має бути зазначено про приведення у відповідність даних в яких є помилка та затвердження нової редакції статуту.

Якщо ж помилка міститься лише в статуті та не відображається в Єдиному державному реєстрі, то для її виправлення також потрібно скласти протокол загальних зборів учасників яким буде затверджено нову редакцію статуту. Зміни до статуту для затвердження нової редакції можна вказати чисто формальні, наприклад викласти в новому вигляді повноваження загальних зборів або виконавчого органу.

Після складання протоколу загальних зборів, пакет документів, який буде містити статут Товариства в новій редакції, заповнену реєстраційну картку форми 3, протокол загальних зборів учасників Товариства, документ що підтверджує правомочність загальних зборів та квитанцію про оплату реєстраційного збору на суму 51 грн. (варто пам’ятати, що при виправленні помилки в зазначенні місцезнаходження організації, якщо вона відображається в Єдиному державному реєстрі необхідна також квитанція, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення в Бюлетені державної реєстрації) подається державному реєстратору.

Загалом, процедура виправлення помилки в статуті не є складною , однак вона має свої особливості та потребує часу для її вирішення. Якщо Ви стикнулися з такою проблемою, як помилка в Статуті, але Вам не вистачає часу на її вирішення чи впевненості у своїх силах, спеціалісти нашої Юридичної компанії з радістю допоможуть Вам з вирішенням цієї проблеми.

The post Як можна виправити помилку в статуті first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Для початку зазначимо, що на даний момент реєстрацією місця перебування займається Державна міграційна служба України. Адміністративно ж Міграційна служба підпорядковується Міністерству внутрішніх справ.

Відзначимо важливу деталь, якщо особа, яка проходить реєстрацію не є власником житлового приміщення, в якому воно буде зареєстровано, то для реєстрації необхідно отримати дозвіл власника.

Отже, для реєстрації місця перебування необхідно подати до районного відділення Міграційної служби заяву про реєстрацію, документ, в який вноситься відмітка про реєстрацію (паспорт, дозвіл на проживання, свідоцтво біженця), документи, які підтверджують право власності на житлове приміщення, у разі, якщо ж реєстрована особа не є власником, то в службу подається заява – дозвіл власника про реєстрацію, а також заяви членів його сім’ї, які проживають у цьому приміщенні. У разі, якщо особа знімалася з реєстрації з попереднього місця проживання, то за нової реєстрації подається талон зняття з реєстрації. Хоча на сьогоднішній день правила реєстрації дозволяють виробляти нову реєстрацію без зняття з обліку на старому місці. Тобто по прибуттю на нове місце в реєстраційній службі в документі зроблять відразу дві позначки – про зняття з реєстрації і про проходження нової реєстрації .

Для чоловіків – громадян України, які підлягають постановці на військовий облік, крім перерахованих документів необхідно пред’явити документ про постановку на військовий облік. Їм є або військовий квиток, або приписне свідоцтво . У зазначеному документі повинен стояти штамп про зняття з обліку у військкоматі за попереднім місцем проживання.

У разі ведення будинкової книги, це стосується осіб, які проживають у приватних будинках, в неї вноситься запис про прибуття або відбуття особи.

Варто пам’ятати, що при зміні місця проживання (перебування), особа зобов’язана пройти реєстрацію протягом 10-ти днів. У разі порушення цієї вимоги, особа притягується до адміністративної відповідальності.

Мабуть, описані вище відомості є основними для загального розуміння про реєстрацію місця проживання (перебування) фізичної особи. У разі виникнення будь-яких питань, які пов’язані з тематикою даної статті, співробітники Юридичної компанії «Оптімум» з радістю дадуть на них відповіді.

The post Реєстрація місця проживання (місця перебування) фізичної особи first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

На чому ми зупинимося – це саме підписання статуту акціонерного товариства. Шукаючи інформації в мережі можна знайти непогані роз’яснення та коментарі наших колег, але ця інформація не систематизована і, щоб отримати відповідь на питання, яке виступає основним об’єктом нашого розгляду, треба витратити багато часу для пошуку інформації. Ми ж намагатимуся надати комплексно надати інформацію відносно предмету статті.

Розповідати про вимоги щодо змісту та оформленню статуту нема сенсу, вони детально та чітко викладені в профільних законах. А ось щодо підписання статуту може виникнути цікаве питання: «А хто може підписати статут акціонерного товариства?» Здавалося б смішно, всі відповідають: «Акціонери». Ну, як варіант, уповноважені ними особи, як на те вказує закон. З акціонерами все зрозуміло, а ось з поняттям «уповноважені особи» ми будемо розбиратися.

Читаючи положення статей, не можна зробити висновку, кого саме відносять до «уповноважених осіб». Але аналізуючи їх, перші, кого необхідно відзначити – це представники безпосередньо акціонерів. Ними є фізичні особи, які уповноважені, на підставі довіреності від акціонера представляти його інтереси на зборах, а також підписувати статут від його імені. Далі, проводячи аналіз можна дійти висновку, що «уповноважені особи» не тільки персональні представники акціонерів. Уповноваженим підписати статут може бути особа, якій надають на те повноваження не конкретно один акціонер, а всі збори в цілому. Щоб було більш зрозуміло, краще пояснити на конкретному прикладі. Уявимо, що існує акціонерне товариство, в якому 500 акціонерів (завод або фабрика) і всі присутні на зборах. Уявіть собі, як буде виглядати затверджений ними статут, який містить в собі 500 підписів. В даному випадку збори після затвердження статуту можуть надати повноваження одній особі, яка підпише статут від імені всіх зборів. Звісно, може виникнути ситуація, коли статут затвердили, але не уповноважили конкретну особу. Для вирішення такої ситуації я є лист-роз’яснення Держкомпідприємництва, в якому вказується, що Голова зборів (не плутати з Головою правління) має право підписати статут одноособово в разі його затвердження акціонерами. Постає тоді додаткове питання: «Чи може Голова правління (вважай Директор) підписати статут?». Доречи, це питання і є основою тієї ситуації, про яку йшла мова на початку статті. Голова правління може підписати статут, але якщо на це йому дадуть повноваження збори акціонерів, в іншому випадку он це робити не має право. І не слід забувати, що якщо статут підписано особою, яка не мала на те права, це надає можливості його оспорити, і тим самим відмінити його державну реєстрацію, але про цю ситуацію ми будемо розповідати у наших подальших статтях.

Роблячи загальний висновок по цій темі, слід відзначити, що головним моментом, який стосується підписання статуту є рішення зборів акціонерів. Якщо в протоколі прописати положення щодо підписання статуту виключна акціонерами (або їх персональними представниками), то лише тільки вони мають право це зробити, після чого можна провести державну реєстрацію.

Сподіваємося, ця стаття задовольнила Ваш інтерес, пов’язанний із її темою. В разі виникнення якихось інших питань, ми з радістю дамо на них відповіді.

The post Підписання статуту акціонерного товариства first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Для початку повторимо та нагадаємо, що провадити діяльність на модельному статуті можуть лише товариства з обмеженою відповідальністю.

Для переходу на роботу з модельним статутом, або навпаки, з модельного статут потрібно рішення на те вищого органу товариства (загальних зборів). Таке рішення відображається в протоколі. Факт такого переходу підлягає державній реєстрації в районній адміністрації (виконавчому комітеті).

При проведенні первинної реєстрації достатньо лише протоколу з рішенням. Реєстратор проведе реєстраційну дію та внесе дані в реєстр.

Для переходу на роботу з модельним статутом окрім рішення учасників реєстратору потрібно подати реєстраційну картку-підтвердження встановленого зразку, а також останню редакцію статуту, затвердженого учасниками для фіксації на ньому факту переходу на модельний статут.

Слід знати, що при використанні модельного статуту, в разі необхідності виконати реєстраційні дії, які за своєю природою є змінами до установчих документів, у відділ реєстрації подається реєстраційна картка (а також додаткові до неї документи) для внесення змін в реєстр, які не пов’язані із зміною до статуту.

Для переходу на роботу з модельного статуту на статут, затверджений учасниками, окрім рішення потрібно подати реєстраційну картку-підтвердження з відміткою, а також нову редакцію статуту. Слід зазначити, що спочатку подається форма-підтвердження, а потім нова редакція статуту.

Ознайомившись із вказаною процедурою, вона виглядає досить простою. Але як завжди можуть виникнути складнощі. Як правило вони полягають в тому, що не кожний реєстратор мав справу з модельним статутом. Через це та через відсутність практичного досвіду, реєстратор може шукати будь-яку причину, щоб не прийняти документи і зняти з себе обов’язки провести реєстраційні дії. Особливо це стосується ситуації, коли на ряду із переходом на який-небудь з видів статуту потрібно проводити додаткові реєстраційні дії.

У випадку, коли у Вас виникла потреба у переході на роботу з модельним статутом або зі статутом, затвердженим власниками, наша компанія с легкістю надасть необхідний комплекс послуг.

The post Перехід з затвердженого участниками статуту на модельний статут. Перехід з модельного статуту на затверджений участникамии first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Для початку, як завжди трохи історії. З розвитком різного роду правовідносин включаючи корпоративні, законодавець постійно намагається внести зміни в їх нормативну базу, щоб вдосконалити та полегшити їх регулювання. Так, влітку 2011 року були внесені зміни в основні нормативно-правові акти, які регулюють порядок створення і організацію юридичних осіб, які несли в собі вельми цікаві, і в той же дивні нововведення, які начебто спростять буденне життя підприємця. Одна з таких і є модельний статут.

А що ж це таке модельний статут? Виходячи з загального визначення – це документ, який встановлює порядок організації і управління конкретного товариства і на підставі якого воно веде свою діяльність. Тільки найбільш важливим моментом є те, що цей документ (модельний статут) затверджується не власниками, а Кабінетом Міністрів. Цікаво, чи не так? Щоб було більш зрозуміло, загальними словами модельний статут можна визначити як збірник правил, затверджений Кабміном, і за бажанням учасників взятий за основу документ при провадженні діяльності.

Використання модельного статуту значно відрізняється від звичного для всіх друкованого варіанту. Перш за все слід відзначити, що на підставі модельного статуту може здійснювати діяльність лише господарське товариство у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Ніякі інші організаційно-правові форми не можуть використовувати модельний статут. Це перше. Друге. Рішення про те, працювати на підстав модельного статуту чи звичайного приймає виключно вищий орган товариства (загальні збори учасників). При цьому таке рішення буде прийнято як при первинній реєстрації, так і в процесі ведення діяльності. Третє, модельний статут не подається для реєстрації і подальшого здійснення угод в друкованому вигляді. Це як будь-яка постанова Кабінету Міністрів, положення якого є публічними і можуть змінюватися лише ним. Не зайвим буде відзначити той факт, що модельний статут не містить відомостей про найменування компанії, її юридичну адресу, а також про склад учасників.

Тепер розглянемо можливість застосування модельного статуту. Ще трохи історії. Коли положення щодо модельного статуту набрали юридичної сили, а саме, можна було реалізовувати можливість роботи з ним, спираючись на норми відповідних законів, зареєструвати компанію на основі модельного статуту було неможливо протягом 4х місяців. Відповідь на запитання: «А чому?», вкрай проста. Через те, що Кабінет Міністрів його не затвердив. Ось такий жарт. Люди, які намагалися щось дізнатися у реєстраторів щодо модельного статуту отримували відповідь в стилі: «Ми самі не знаємо що це таке! Ми його навіть не бачили». Навіть коли Кабмін його затвердив, положення які він містить, в цілому дублюють положення профільних законів. При провадженні діяльності загальна роль в організації компанії переходить до рішень загальних зборів (протоколів).

Використовуючи модельний статут робота з банківськими установами взагалі може значно ускладнитися через нерозуміння співробітників банків поняття «модельний статут». Щоб не грішити лукавим словом на всі банки, можна зазначити декілька, спеціалісти яких знають про роботу компаній на модельному статуті, але це скоріше виключення.

Великим мінусом при роботі з модельними статутами є також неможливість самостійно внести в них зміни. Зміни вносяться лише Кабміном. В результаті виходить така ситуація; в разі внесення змін Кабінетом Міністрів до модельного статуту, такі зміни стосуються всіх товариств, які працюють на його підставі.

Практика показує, що використовування модельного статуту велика рідкість. Про цей факт кажуть цифри. Наприклад, в центральному районі міста Києва з 64 000 зареєстрований юридичних осіб тільки 10 працюють на підставі модельного статуту.

Даючи рекомендації відносно роботи на підставі модельного статуту, спеціалісти нашої Юридичної компанії радять все-таки утриматися від використовування цього «прогресивного» документу, даючи перевагу статуту на друкованій основі, який затверджено учасниками. Хоча при наявності бажання, спеціалісти нашої компанії зможуть допомогти створити компанію на підставі модельного статуту.

The post Модельний статут. Що це таке? first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Кожен, хто хоч би раз мав справу із створенням компанії у формі господарського товариства або підприємства, знає, що існує ряд дій, котрі необхідно виконати для повної реалізації цього процесу. Обов’язковим етапом в цьому процесі є підписання учасниками статуту (засновницького договору) з подальшим нотаріальним посвідченням підписів. Але проаналізувавши законодавство, яке регулює порядок створення та організації різних видів суб’єктів господарської діяльності, висновком буде той факт, що нотаріальне посвідчення підписів не є обов’язковою вимогою. Про це, а також про інші ситуації, які можуть виникнути при реєстрації та здійсненні діяльності, ми і хочемо розказати. Відразу зробимо зауваження, що мова йде лише про деякі форми (господарські товариства та підприємства).

Спочатку для загального розуміння, слід зазначити, що нотаріальному посвідченню підлягають лише підписи учасників, а не сам документ в цілому. Що це означає? Це означає, що нотаріус дає підтвердження про те, що учасники (або їх законні представники) власноруч поставили підписи в якості згоди із положеннями, які містяться в тексті статуту. Сам статут на предмет відповідності до положень законодавства, нотаріус не перевіряє.

Перейдемо детальніше до теми статті. Основними законами, які регулюють порядок створення та організації форм, які нами розглядаються є Цивільний та Господарській кодекс, Закони «Про господарські товариства» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Якщо зрозуміти в положення вказаних законів, які містять норми стосовно змісту та оформлення статуту господарського товариства або підприємства, то можна зробити переконливий висновок, що обов’язкове нотаріальне посвідчення підписів не потрібне. Виходячи із визначення, статутним є документ, який затверджено та підписано учасниками або їх представниками. Можна задати питання»: «А навіщо взагалі потрібно це обговорювати?». Тут трошки повернемося до минулого (до літа 2011 року) і поглянемо на положення вказаних нормативно-правових атів. Статті, які нас цікавлять, а саме Цивільного, Господарського кодексів, Закону «Про господарські товариства» не відрізняються від теперішніх. А ось стаття закону про реєстрацію містила вимогу про обов’язкове нотаріальне посвідчення підписів. Більш того, ця вимога існувала ще до прийняття цього закону. З літа 2011 року обов’язкове посвідчення у статутному документі скасоване, але не всі про це знають. Слід зазначити, що не тільки майбутні власники господарських товариств та підприємств можуть про це не знати, через відсутність необхідних знань, але і державні реєстратори із більшості регіонів трактують положення законів в бік неможливості зареєструвати установчий документ, який не містить нотаріально посвідчених підписів. Але про основні складнощі ми розповімо згодом. Роблячи підсумки під теоретичною складовою питання щодо нотаріального посвідчення підписів, робимо єдиний висновок, що нотаріальне посвідчення підписів учасників не є обов’язковою, а стала лише рудиментальною дією в процесі створення та організації компанії.

Тепер розберемося з практичною складовою нашою теми. Перше с чого треба почати – державна реєстрація. В нашому блозі не раз йшла мова про те, що кожен реєстратор тлумачить норми законів на свій розсуд. Від цього і виникають основні проблеми. Практично всі реєстратори України, за виключенням Києва, стверджують, що підписи у статуті повинні бути нотаріально посвідчені. В разі подачі пакету документів з не посвідченими підписами у статуті реєстратор відмовляється провести реєстраційну дію. А якщо вимагати дати офіційну письмову відповідь, то реєстратор мотивує свої дії неправильним оформленням установчих документів відповідно до закону про держреєстрацію. Звісно, його можна оскаржити в порядку адміністративного судового провадження, доводячи протилежне та маючи стовідсоткові шанси на перемогу. Але скільки часу на це буде витрачено? Тому люди вимушені погоджуватися виконувати вимоги реєстратора, що найменш для економії часу. Як було зазначено, виключенням з цього правила є місто Київ. Як би це смішно не виглядало, але реєстратори районних адміністрацій міста Києва більш прогресивні своїх регіональних колег і з легкістю проводять реєстраційні дії зі статутами, підписи в яких не посвідчені нотаріально.

Далі на чому зупинимося – це робота з банками. Цьому дуже важливому питанню теж треба приділити значну увагу. Пакет документів для відкриття поточного рахунку (або внесення змін) містить в собі нотаріально засвідчену копію статуту підприємства, яке відкриває рахунок. І ось як раз з нотаріальної копії і можуть початися проблеми. Не кожний нотаріус посвідчить копію зареєстрованого статуту, в якому не посвідчені нотаріально підписи учасників. Такі дії нотаріус пояснює спираючись на положення спеціальної інструкції, яка регулює порядок здійснення нотаріальних дій. Але є практика за допомогою якої можна оминути це твердження, посвідчивши копію, але вартість послуг нотаріуса буде значно вище. Проблема посвідчення копії у нотаріуса ще не найбільш велика проблема при відкритті розрахункового рахунку. При здачі всіх документів до банку, вони обов’язкову проходять перевірку та візуються у тамошніх юристів. Проблема може полягати в тому, що не всі банківські юристи знають про той факт, що підписи в уставі не підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. Вони відмовляються ставити візу, посилаючись на підписи у статуті, і як результат операціоніст блокує роботу рахунку на видаток, тим самим блокую роботу підприємства в цілому.

Також необхідно відзначити, що при пред’явленні статутних документів без нотаріально посвідчених підписів іноді виникають проблеми в деяких контролюючих та ліцензуючи органах, співробітники яких зазвичай не компетентні у деяких питаннях стосовно установчих документів.

Як висновок, хотілося б дати деякі рекомендації стосовно нотаріального посвідчення підписів у статуті. Спеціалісти нашої компанії, як і більшість наших колег, мають однакову думку, що підписи у статуті краще посвідчувати у нотаріуса. Особливо це стосується коли учасник та директор різні особи, а також, в разі участі в компанії юридичної особи. Сюди же можна віднести випадок підписання статуту не самим учасником, а його представником. Також при великих об’ємах виручки і великому доході Вашої компанії, більш безпечним заходом буде здійснити нотаріальне посвідчення підписів для подальшого уникнення підробки документів. Ну і звісно, в разі успішної державної реєстрації за межами Києва, для успішної державної реєстрації.

Сподіваємося, ця стаття стала для Вас гідним джерелом інформації і допомогла знайти відповідь на питання, теми статті, яке вже стало «філософським». В будь-якому випадку при виникненні якихось питань з приводу цієї теми, спеціалісти нашої Юридичної компанії без проблем та в повному обсязі дадуть відповіді на них.

The post Нотаріальне посвідчення підписів у статуті підприємства first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

У даній статті мова піде про випадки втрати статутних документів підприємства, а також вихід з ситуації, що склалася. У разі втрати статутних документів або їх крадіжки (з неможливістю повернення) багато хто вважає, що це ситуація безвихідна і може істотно нашкодити ведення бізнесу. Так, випадок досить неприємний, але цілком вирішальний, але на його рішення буде потрібно певний час.

Почнемо з відновлення втрачених реєстраційних документів. До них відносяться виписка з Єдиного державного реєстру, довідка статистики, довідки з податкової інспекції та Пенсійного фонду. Насправді відновлення зазначених документів цілком посильне завдання, оскільки їх можна відновити в органах, які їх видавали. Для відновлення виписки потрібно звернутися до державного реєстратора за місцем реєстрації підприємства з відповідним запитом. Відповідні дії потрібно провести і для отримання довідки статистики, 4- ОПП та Пенсійного фонду.

У випадку ж втрати статутних документів, справи йдуть трохи складніше. Почнемо з того, що відновлення статутних документів проводиться в 2 етапи, а також вимагає взаємодії з органами МВС. Для початку, після виявлення відсутності документів, потрібно звернутися в районне відділення міліції із заявою про їх зникнення. Після подачі заяви потрібно взяти в райвідділі довідку про те, що заява зареєстрована і перебуває на розгляді у слідчого. Далі слід подати заяву державному реєстратору за місцем реєстрації підприємства про втрату статутних документів, а також з проханням опублікувати цю інформацію в спеціалізованому друкованому виданні. У даному випадку друкованим виданням виступає Бюлетень державної реєстрації, який випускає реєстраційна служба України. Оголошення, опубліковується в найближчому номері, але вихід його може затягнутися максимум на 2 тижні. Тому зазначений термін потрібно враховувати при розрахунку загального терміну відновлення документів. Після виходу номера з потрібним оголошенням, можна звернутися до будь якого районного відділення реєстраційної служби по реєстрації юридичних осіб з проханням зняти копію з оголошення, але тільки по закінченні мінімум 10-ти днів після виходу (саме стільки часу проходить з моменту виходу номера до отримання його реєстратором). Можна прискорити цей процес, купивши самостійно необхідний випуск Бюлетеня державної реєстрації в головному відділенні держреєстру в місті Києві. Маючи на руках копію сторінки з оголошенням, подається необхідний пакет документів державному реєстратору для видачі дубліката статуту або ж для реєстрації нової редакції в разі необхідності внести до редакції загубленого статуту зміни.

Як бачимо, якихось непереборних труднощів у відновленні статутних та реєстраційних документів немає, адже назвати процедуру складною не можна. Але все ж при її реалізації можуть виникнути складності, які краще долати, звернувшись до професіоналів. З цим завжди готові Вам допомогти фахівці нашої Юридичної компанії.

The post Відновлення втрачених статутних та реєстраційних документів підприємства first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Особу, яка має намір отримати свідоцтво, в першу чергу цікавлять наступні питання:

1)що означає термін «стаж роботи у сфері права», та з якого періоду зазначений стаж починає рахуватися;

2)якою є вартість складання іспиту;

3)якою є вартість проходження стажування.

Почнемо з терміну «стаж роботи у сфері права». Цікавим є той факт, що певний проміжок часу під зазначений термін підпадав стаж роботи на посаді секретаря судового засідання. Однак Комісія змінила свою думку на абсолютно полярну, при цьому не змінивши аргументи. Дивним є твердження комісії, що обов’язки секретаря судового засідання не входять до юридичної сфери. Якщо уважно переглянути оголошення про вакансії суду, вимогою до секретаря судового засідання є наявність юридичної освіти не нижче рівня молодшого спеціаліста.

На нашу думку така ситуація є неоднозначною. Особа, що має стаж на посаді секретаря судового засідання, має право подавити документи для здобуття статусу судді, однак не може подавати документи для здобуття статусу адвоката.

Важливим є питання, з кого періоду обраховувати стаж у сфері права. Тепер закон визначив, що стаж починає нараховуватись лише після здобуття повної вищої юридичної освіти. Однак на нашу думку така норма закону потребує корегування. Раніше особи, які після отримання рівня бакалавра йшли працювати, отримавши рівень спеціаліста або магістра могли розраховувати на зарахування стажу. Тепер ця ситуація є спірною. Хоча багато випускників брали у навчальних закладах довідку, яка давала можливість зекономити час. Пояснимо більш детальніше. Термін навчання спеціаліста становить 1 рік, а термін навчання магістра становить 2 роки. І той, і інший рівень є вищою освітою. То чому магістру просто не взяти довідку і не зекономити цілий рік час, раніше почавши самостійну адвокатську діяльність.

На даний момент часу вартість складання іспиту становить на даний момент час 3500 тисячі гривень, хоча раніше становила 5 000 тисяч. Однак ця сума відповідно до законодавства варіюється відповідно до потреб комісії. На нашу думку це є абсолютно нераціонально у зв’язку з тим, що дана сума змінюється залежно від потреб колегії. Дану суму необхідно зробити фіксованою та варіювати залежно від зміни мінімальної заробітної плати.

Ще цікавішим є питання з приводу проходження стажування. Його вартість становить 20 мінімальних заробітних плат. На нашу думку зазначена сума є завищеною та певним чином перешкоджає доступу до професії. Однак, якщо особа має стаж роботи протягом року помічником адвоката, вона може отримати свідоцтво одразу після складання іспиту. Хоча є специфіка, адвокат, у якого працює особа, повинен мати стаж роботи адвокатом п’ять років на час роботи особи.

Однак на даний час на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроект, в якому пропонується зробити стажування безкоштовним. На нашу думку це зробить професію адвоката доступною.

The post Процедура отримання свідоцтва адвоката, чи зараховується стаж секретаря судового засідання до загального юридичного стажу first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Після вступу змін в силу, як свідчать положення закону, виписка з ЄДР стала основним документом для ведення економічної діяльності. Були скасовані довідка статистики, а також довідка форми 4-ОПП з податкової інспекції. Але дійсно це відповідає реаліям? Це питання і покладений в основу тематики даної статті.

Якщо уважно вивчити статтю закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в якій дається визначення поняттю виписка з ЄДР та її призначення, то можна чітко побачити, що вона є єдиним універсальним документом для відкриття рахунку в банку. За інші дозвільні документи мова не йде.

Почнемо, мабуть, з положення речей, які стосуються довідки статистики. Для ведення спеціальних видів економічної діяльності суб’єктам (неважливо юридичним особам або підприємцям) необхідна ліцензія або інші дозволи. Для отримання цих документів особа звертається до державного органу-ліцензіар, який для видачі документа керується певними нормативно-правовими актами, які регулюють порядок видачі ліцензії, а також пакет документів, який необхідний для його отримання. Так от, якщо ознайомитися з положеннями цих нормативно-правових актів, то в пунктах щодо пакету документів можна побачити довідку статистики, як обов’язковий документ. Якщо задатися питанням: «а чому ж не змінені положення законів і постанов, які регулюють видачу ліцензії, коли внесені зміни до закону про реєстрацію?». Відповідь досить проста. Ліцензія видається на ведення певних видів діяльності, реєстрація яких в ЄДР підтверджується видачею довідки статистики. Виписка містить в собі лише основний вид діяльності, ідентифікація якого власником ліцензії для видачі ліцензії іноді недостатньо.

У разі, якщо діяльність особи може бути пов’язана із зовнішньоекономічними процесами. Займаючись експортом або імпортом товарів суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний пройти акредитацію на митниці. Для повної реалізації цього процесу необхідний пакет документів, який включає в себе довідку статистики, яка знов-таки, дає змогу митному органу ідентифікувати види діяльності суб’єкта.

Крім отримання документів описаних вище, для здійснення деяких нотаріальних дій (засвідчення договору купівлі-продажу нерухомого чи рухомого майна, договору купівлі-продажу корпоративних прав тощо) за участю юридичної особи обов’язково потрібна довідка статистики, оскільки цього вимагає інструкція по вчиненню нотаріальних дій як основний нормативно-правовий акт, яким керується нотаріус.

За участю юридичної особи в судовому процесі (цивільному, господарському, адміністративному, неважливо), суд завжди запитує довідку статистики та її копію для повної ідентифікації такої юридичної особи.

Також складним досі залишається питання наявності довідки статистики і при відкритті рахунку в банку. У більшості банків співробітники, які здійснюють операції з відкриттям рахунку, вже ознайомлені з новими правилами, але в деяких банках операціоністи та юристи продовжують вимагати довідку статистики, хоча ці вимоги є незаконними.

Тепер перейдемо до довідки форми 4-ОПП. Сама по собі ця довідка підтверджує реєстрацію суб’єкта економічної діяльності як платника податків. Слід зазначити, що дана довідка видається не тільки суб’єктам економічної діяльності, які реєструються в ЄДР, а й решті суб’єктів. Ці суб’єкти є особи, які займаються незалежною професійною діяльністю. До них відносяться адвокати, нотаріуси, незалежні оцінювачі, а також інші особи, реєстрація яких, не регламентується законом «про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Зазначені вище особи обов’язково повинні зареєструватися в податковій інспекції за місцем своєї реєстрації та отримати довідку форми 4-ОПП.

The post Про довідку з ЄДРПОУ (довідка статистики) і довідку 4-ОПП first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

, або ж у прогресивних країнах сходу, але за останні роки Україна все ж зробила вагомі кроки у впровадження сучасних технологій які спрощують не тільки виробничу частину, але і ведення податкового обліку.

Ведення бізнесу на сьогоднішній день вимагає великих витрат особистого часу, фізичних сил, а й також витрат фінансових. Крім переговорів з клієнтами, постачальниками, а також іншими контрагентами чималу частину часу потрібно приділяти веденню бухгалтерії та здачі звітності, а також ведення решті документації. Природно, на великих підприємствах в штаті є бухгалтер (часом навіть і не один), який веде всі супровід податкової та іншої розрахункової документації, відповідає за сплату податків, а також за подання звітності до контролюючих органів. У такому випадку для керівника (директора) або власника фірми залишається більше часу для роботи в напрямку підтримки або поліпшення економічних показників компанії. Але ж не кожне підприємства, що представляє сектор малого бізнесу (наприклад, де власник виконує функції директора, бухгалтера, тобто є однієї багатофункціональної штатною одиницею в компанії) може дозволити собі мати в штаті постійного бухгалтера або замовити бухгалтерське обслуговування у компаній, надають відповідні послуги. Та й у бухгалтерів підприємств з великим оборотом є теж достатньо роботи крім відвідування державних органів. Ще більш актуально це питання стоїть перед фізичними особами-підприємцями, які працюють одноосібно й без бухгалтерського обслуговування. Варто тільки подивитися на черзі в податковій інспекції, пенсійному фонді, органах статистики в кабінети з здачі звітності та одразу стає ніяково від думки, що і тобі треба там стояти, щоб відзвітувати державі про сплачені податки та збори. Природно, ті, хто стикався з такими проблемами, з жахом їх згадують. Хоча з плином часу і розвитком технологій ситуація стала змінюватися в позитивну сторону. Про такі зміни і піде мова в даній статті.

З прийняттям Закону України «Про електронний цифровий підпис», а також Закону «Про електронні документи» держава пішла на рішучий крок у впровадженні інноваційних технологій у документообіг. Згадати хоча програму «Бухгалтерія» компанії 1С, головна мета якої автоматизувати ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Цей продукт виявився дуже успішним, і, між іншим, займає лідируючу позицію в категорії програм свого класу на ринку СНД, знаходячи все більше і більше користувачів.

Наступним кроком реалізації зазначених вище законів стала розробка і впровадження комп’ютерної системи Клієнт-банк, підключення до якої на сьогодні здійснюють всі банки. Суть її полягає в можливості дистанційного керування рахунком підприємства (перевірка балансу рахунку, виставлення рахунку іншим підприємствам, переводити гроші) з комп’ютера, на якому встановлена відповідна програма. Сам по собі Клієнт-банк – це і є програма, яка встановлюється на певному комп’ютері, з обов’язковим доступом до мережі Інтернет. Після установки програми її потрібно авторизувати (тобто встановити прямий зв’язок з базою даних банку) за допомогою спеціального електронного ключа, який генерується і виходить в банку після подачі необхідних документів, що підтверджують особистості майбутніх користувачів банківського рахунку (в першу чергу директора, і при наявності бухгалтера). Як правило, операції проходять без всяких труднощів, а якщо клієнт є початківцям комп’ютерним користувачем, програмісти банку завжди допоможуть встановити і розібратися у використанні даної програми. Для неможливості користування програмою сторонніми особами кожному її реальному користувачеві присвоюється логін (так називається ім’я користувача в програмах) і пароль (електронний ключ, після введення, якого відбувається вхід в систему). Природно, розголошення зазначеної інформації стороннім особам небажано.

Ну і нарешті, то на чому хочеться більш детально зупинитися – це електронна звітність та її подача через систему Інтернет. Для початку, коротко опишемо принцип роботи електронної звітності. Вже з назви стає зрозуміло, що це можливість заповнювати декларації, а також їх підписувати і подавати до відповідного органу в електронному вигляді як особисто інспектору (наприклад, через якийсь зовнішній носій – флеш карта, оптичний диск) так і зі свого комп’ютера через Інтернет . Спочатку для створення електронного документа (у нашому випадку це буде звіт) потрібно зайти в програму, де ми створюємо потрібний нам документ, заповнюємо його і ставимо підпис і печатку. Підпис та печатка, природно, електронні. Електронний підпис (як і друк) являє собою спеціальний складний шифр, який генерується при купівлі необхідного вам пакету послуг постачальником. При цьому купується Вами ключ реєструється в податковій інспекції та інших держорганах, куди необхідно подавати звітність. Електронний підпис є персональною для кожної посадової особи (чи підприємця), що відповідає за подачу звітності на підприємстві, і її використання є відповідальним процесом, оскільки її наявність на будь-якому електронному документі підтверджує ознайомлення та згоду з ним її власника. Для подачі звітів дистанційно знадобиться інтернет-з’єднання, а також створення спеціального електронної поштової скриньки, з якого буде все відправлятися. Після відправки звіту завжди залишається електронний документ, що підтверджує факт відправки звіту, та й всі сучасні електронні поштові системи містять функцію звіту про доставку, тому підтвердити факт здачі завжди можна, у разі якихось технічних неполадок у податковій або інших держорганах. По початку зазначені дії виглядають вельми незрозуміло, але процес освоєння зазначених програм не дуже важкий. Все це можна робити у себе вдома або в офісі, минаючи цим довгі і нудні черги, які тільки забирають особистий час. Слід зазначити, що можливість здавати звітність в електронному вигляді з’явилася ще 2009 році, але спочатку платники податків неохоче нею цікавилися, вважаючи за краще здавати всі «по старинці», оскільки не всі мали комп’ютер, не кажучи вже про доступ до системи Інтернет, та й держава особливо не піклувалася про популяризацію нововведення. Але, враховуючи темпи зростання комп’ютерних користувачів, а разом з ними і повної комп’ютеризації баз даних всіх органів, за поселення 2 роки, держава розвернуло вельми масштабну рекламну кампанію щодо придбання електронних цифрових ключів, а також здачі звітності в електронному вигляді через систему Інтернет. Мало того, воно почало всіляко сприяти просуванню новинки, оскільки використання цифрових технологій є обопільно вигідним і пріоритетним в його розвитку.

Придбати ж електронний підпис і печатку, а разом з ними і програму, що створює документи можна у постачальників сертифікованого програмного забезпечення. Найбільшими є ТОВ «Арт-мастер» та ТОВ «М.Є. Док». Базовий пакет «Звітність» (сюди входить один електронний підпис та печатка) строком на один рік коштує близько 170-180 грн. Можна також отримати цифровий підпис у податковій інспекції за місцем реєстрації безкоштовно, але цей підпис буде дійсна тільки для звітів, які подаються до податкової, для звітів Пенсійного фонду та фінансову звітність вона не підійде, тоді як пакети постачальників включають в себе універсальну підпис і печатку. Більше того, до списку програмних продуктів постачальників входять не тільки базові пакети по звітності, а й комплексні програмні продукти, які включають в себе цифрові підписи для ведення розрахунків в цінних паперах, а також системи електронного документообігу для корпоративних клієнтів, куди входять цифрові підписи та печатки всіх співробітників компанії, що повністю автоматизує робочий процес.

Як бачимо, сучасна тенденція до технічної модернізації суспільства і всіх сфер його життя простежується і в нашій державі. Куди більше підприємців стають впевненими користувачами комп’ютерних технологій, витягуючи з цього вигоду, яка дозволяє істотно економити час і сили.

У разі необхідності фахівці нашої Юридичної компанії завжди раді допомогти Вам і вашій компанії у виборі правильного програмного продукту, який максимально би забезпечував простоту ведення Вами бізнесу і був при цьому ефективним помічником.

The post Електронний цифровий підпис – можливість ефективно заощадити особистий час, розкриває нові можливості у веденні бізнесу first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.