Які податки платить ФОП у 2026 році

Незалежно від групи, підприємець на спрощеній системі сплачує до трьох платежів: єдиний податок, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та військовий збір. Логіка розрахунку відрізняється залежно від групи.

Для 1 і 2 груп єдиний податок і військовий збір — фіксовані суми, прив’язані до прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Для 3 групи обидва платежі рахуються у відсотках від фактичного доходу, тому сума щомісяця різна. ЄСВ для всіх груп однаковий за формулою — мінімум 22% від мінімальної зарплати, тобто 1 902,34 грн на місяць, незалежно від того, скільки заробив підприємець. Від сплати ЄСВ звільнені окремі категорії: пенсіонери за віком, особи з інвалідністю, а також ФОП, за яких внесок вже сплачує роботодавець за основним місцем роботи.

Ще один момент, який часто плутають: військовий збір для 1, 2 та 4 груп сплачується щомісяця, до 20 числа поточного місяця, незалежно від того, отримав ФОП дохід чи ні. Прострочення цього терміну тягне за собою фінансові санкції навіть за мінімальну суму. На третій групі військовий збір, навпаки, прив’язаний до доходу і сплачується разом із єдиним податком за підсумками кварталу.

Детальніше про поточні цифри читайте у розділі «Податки та фінанси» на нашому сайті — там регулярно оновлюється інформація про зміни в оподаткуванні бізнесу.

Податки ФОП 1 групи у 2026 році

Перша група підходить підприємцям без найманих працівників, які торгують на ринках або надають побутові послуги населенню.

Ключові показники на 2026 рік:

• ліміт річного доходу — 1 444 049 грн (167 мінімальних зарплат);
• єдиний податок — до 10% прожиткового мінімуму, тобто максимум 332,80 грн на місяць; конкретну ставку в межах ліміту встановлює місцева рада;
• ЄСВ — 1 902,34 грн на місяць;
• військовий збір — 864,70 грн на місяць (10% мінімальної зарплати).

Разом максимальне навантаження на першій групі складає приблизно 3 099,84 грн на місяць, або близько 37 198 грн на рік.

Податки ФОП 2 групи у 2026 році

Друга група підходить для підприємців, які надають послуги населенню та платникам єдиного податку, займаються виробництвом або ресторанним бізнесом. Дозволено мати до 10 найманих працівників.

Показники на 2026 рік:

• ліміт річного доходу — 7 211 598 грн (834 мінімальні зарплати);
• єдиний податок — до 20% мінімальної зарплати, тобто максимум 1 729,40 грн на місяць;
• ЄСВ — 1 902,34 грн на місяць;
• військовий збір — 864,70 грн на місяць.

Максимальне навантаження — приблизно 4 496,44 грн на місяць.

Податки ФОП 3 групи у 2026 році

Третя група — найгнучкіший варіант спрощеної системи. Немає обмежень за кількістю найманих працівників і типом контрагентів, тому її обирають ІТ-фахівці, диджитал-спеціалісти, консультанти та власники малого й середнього бізнесу.

Показники на 2026 рік:

• ліміт річного доходу — 10 091 049 грн (1167 мінімальних зарплат);
• єдиний податок — 5% від доходу без реєстрації платником ПДВ або 3% від доходу з реєстрацією платником ПДВ;
• ЄСВ — 1 902,34 грн на місяць (22% мінімальної зарплати);
• військовий збір — 1% від фактично отриманого доходу.

На відміну від першої й другої груп, звітність тут подається щоквартально: декларацію треба подати протягом 40 днів після завершення кварталу, а єдиний податок і військовий збір сплатити протягом 10 днів після граничного строку подання декларації — тобто в межах 50 днів від закінчення кварталу.

Коли варто реєструватися платником ПДВ

Ставка 3% замість 5% має сенс, якщо основні клієнти — платники ПДВ, яким важливо отримати податковий кредит, або якщо бізнес імпортує товари чи послуги. У такому разі нижча ставка єдиного податку компенсує адміністративне навантаження від ведення ПДВ-обліку. Якщо ж більшість контрагентів — фізичні особи або неплатники ПДВ, зазвичай вигідніше залишатися на ставці 5% без реєстрації.

Простий орієнтир для розрахунку: при доході 500 000 грн за квартал на ставці 5% єдиний податок складе 25 000 грн, а на ставці 3% — 15 000 грн, але додасться необхідність вести ПДВ-облік і подавати окрему звітність із ПДВ. Тобто економія на єдиному податку має покривати додаткові витрати на бухгалтерський супровід, інакше перехід на 3% не має сенсу.

Перед укладенням будь-якого контракту з новим клієнтом, особливо якщо йдеться про перехід на ставку 3% і роботу з платниками ПДВ, варто зробити перевірку контрагента перед підписанням договору — це допомагає уникнути співпраці з компаніями, що мають податковий борг або перебувають у процесі припинення діяльності.

Порівняльна таблиця ставок і лімітів по групах ФОП у 2026 році

Таблиця нижче узагальнює основні цифри для швидкого порівняння трьох груп спрощеної системи.

Що змінилося у 2026 році порівняно з 2025

Закон про Державний бюджет на 2026 рік підвищив базові соціальні показники: мінімальну зарплату — до 8 647 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб — до 3 328 грн. Самі відсоткові ставки єдиного податку для жодної з груп не змінилися. Але оскільки фіксовані платежі й ліміти доходу прив’язані до цих показників, номінальні суми зросли для всіх трьох груп. Це стандартна щорічна індексація, а не окрема податкова реформа.

Для порівняння: у 2025 році мінімальна зарплата була нижчою, тому й фіксовані платежі, і граничні суми доходу для всіх трьох груп також були меншими. Якщо ФОП орієнтується на минулорічні цифри зі старих статей чи калькуляторів, є ризик або недоплатити фіксовані платежі, або помилково вважати, що ліміт доходу вже перевищено, хоча насправді новий ліміт вищий. Тому перед розрахунками варто звіряти суми саме з показниками, чинними на 1 січня 2026 року.

Що робити, якщо дохід наближається до ліміту

Перевищення ліміту доходу для своєї групи означає обов’язковий перехід на вищу групу з наступного кварталу — або на загальну систему оподаткування, якщо перевищено ліміт третьої групи. Із суми перевищення додатково доведеться сплатити податок за ставкою 15%. Тому дохід варто відстежувати щомісяця, а не лише під час подання декларації. Якщо продовжувати діяльність у новому форматі недоцільно, простіше оформити припинення підприємницької діяльності.

Про те, як закрити ФОП правильно, щоб не було боргів, ми детально писали в окремому матеріалі — там покроковий порядок дій через Дію, ЦНАП або нотаріуса.

Типові помилки ФОП при сплаті податків у 2026 році

• Сплата фіксованих платежів за старими сумами 2025 року — суми змінилися з 1 січня.
• Пропуск квартальних термінів на третій групі: прострочення декларації чи сплати тягне за собою штрафи та пеню.
• Ігнорування ЄСВ у місяцях без доходу — цей внесок обов’язковий незалежно від того, чи були надходження.
• Перехід на ставку 3% без реального розрахунку вигоди — реєстрація платником ПДВ додає звітність і не завжди виправдана.
• Відсутність контролю за лімітом доходу протягом року, через що перевищення виявляється вже після подання декларації.
• Плутанина між правилами сплати військового збору на різних групах: на першій і другій це фіксована місячна сума, на третій — відсоток від доходу.
• Спроба самостійно змінити групу заднім числом — заява на перехід подається заздалегідь, а не після того, як ліміт уже перевищено.

Більше практичних матеріалів для власників бізнесу — у розділі новини та поради для бізнесу і підприємців, де регулярно виходять статті про договори, перевірки та типові юридичні ризики.

Часті запитання

Скільки податків платить ФОП 3 групи щомісяця у 2026 році?

Фіксованої суми немає: єдиний податок і військовий збір рахуються від фактичного доходу (5% або 3% плюс 1%), а ЄСВ — незмінні 1 902,34 грн на місяць.

Чи можна перейти з 3 групи на 2 або 1?

Так, за умови, що вид діяльності та дохід відповідають вимогам обраної групи. Заяву про перехід подають до державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до початку нового кварталу.

Що буде, якщо перевищити ліміт доходу?

З наступного кварталу — обов’язковий перехід на вищу групу або загальну систему, а з суми перевищення додатково сплачується 15% податку.

Чи потрібно сплачувати ЄСВ, якщо доходу не було?

Так, мінімальний ЄСВ є обов’язковим платежем для більшості ФОП незалежно від наявності доходу, окрім пільгових категорій — пенсіонерів за віком, осіб з інвалідністю та деяких інших випадків, визначених законом.

Яка різниця між ставками 5% і 3% на третій групі?

Ставка 3% застосовується лише разом з обов’язковою реєстрацією платником ПДВ і зазвичай вигідна тим, хто працює з іншими платниками ПДВ. Ставка 5% простіша й не вимагає ПДВ-обліку.

Чи можна поєднувати кілька видів діяльності на одній групі?

Так, якщо всі вони входять до переліку дозволених для обраної групи КВЕД. Для першої та другої груп перелік вужчий, ніж для третьої, тому перед реєстрацією нового виду діяльності варто звірити його з обмеженнями своєї групи.

Підсумок

Розмір податків для ФОП у 2026 році залежить передусім від групи та обраної ставки, а не від якихось нових правил — базова логіка спрощеної системи лишилася тією самою. Головне — стежити за актуальними сумами фіксованих платежів, лімітом доходу своєї групи і не пропускати квартальні терміни на третій групі. Якщо є сумніви, яка група та ставка вигідніші у вашій ситуації, варто порахувати орієнтовне податкове навантаження заздалегідь, а не після перевищення ліміту. Це особливо актуально навесні, коли одночасно збігаються терміни річної звітності на першій і другій групах та квартальної декларації на третій.

The post Податки ФОП у 2026 році: ставки та ліміти для 1, 2 і 3 групи first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Багато підприємців думають, що після подання заяви на порталі все закінчено. Насправді статус у ЄДРПОУ і фактичне закриття всіх зобов’язань — це два різні етапи. Якщо пропустити другий, податкова може нарахувати недоїмку, пеню або навіть заблокувати виїзд за кордон через борг зі сплати єдиного соціального внеску.

Нижче — послідовність дій для ФОП 2 та 3 групи: що зробити до подання заяви, як закрити ФОП через Дію, яку звітність здати останньою і як отримати підтвердження, що заборгованості немає.

Що саме відбувається при закритті ФОП

Закриття ФОП — це державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи. Юридично людина не перестає існувати як платник податків: скасовується лише статус підприємця. Дата, з якої фізична особа втрачає статус ФОП, — це дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Це відрізняється від зупинення діяльності: тимчасове призупинення не існує як окрема процедура для ФОП — підприємець або працює, або офіційно припиняє діяльність. Немає проміжного статусу «на паузі».

Як закрити ФОП 2 групи та як закрити ФОП 3 групи: у чому різниця

Порядок подання заяви про припинення однаковий для всіх груп єдиного податку. Різниця — у звітності, яку потрібно закрити після реєстрації припинення.

Якщо шукаєте, як закрити ФОП 3 групи конкретно у кварталі припинення: ліквідаційну декларацію з єдиного податку подають за формою, яку зазвичай використовують ФОП третьої групи, за квартал, місяць — з позначкою, що звіт останній.

Крок 1. Що перевірити і завершити до подання заяви

Перш ніж подавати заяву про припинення, варто закрити організаційні питання — це зменшує ризик боргу після закриття.

• Наймані працівники. Якщо у ФОП є працівники, їх потрібно офіційно звільнити до припинення діяльності: видати накази, провести остаточний розрахунок, подати Податковий розрахунок з відомостями про звільнення.
• РРО або ПРРО. Якщо підприємець використовував реєстратор розрахункових операцій, реєстрацію РРО/ПРРО потрібно скасувати — інакше вона продовжує «висіти» на підприємцеві навіть після виключення з реєстру платників єдиного податку.
• Форма №20-ОПП. Якщо реєстрували господарські об’єкти (магазин, офіс, склад), про їх закриття варто повідомити податкову за цією формою — це, зокрема, впливає на автоматичне скасування реєстрації РРО, прив’язаного до об’єкта.
• Розрахунковий рахунок. Закрити рахунок ФОП у банку можна як до, так і після подання заяви про припинення. Практичніше зробити це до завершення діяльності: кошти, що надійдуть на рахунок уже після виключення з реєстру платників єдиного податку, вважатимуться не підприємницьким, а цивільним доходом фізичної особи — а це вже інший порядок оподаткування.
• Печатка. Використання печатки не є обов’язковим для ФОП, тому окремої процедури «знищення печатки» законодавство не вимагає — якщо вона була виготовлена, підприємець може просто перестати нею користуватися або утилізувати самостійно.

Крок 2. Як закрити ФОП через Дію — покрокова інструкція

Найшвидший спосіб — подати заяву про припинення підприємницької діяльності онлайн.

1. Авторизуватися в застосунку або на порталі «Дія» за допомогою Дія.Підпису, КЕП або BankID.
2. Знайти послугу «Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП».
3. Заповнити електронну заяву (реєстраційну картку) — система підтягує частину даних із реєстру автоматично.
4. Підписати заяву кваліфікованим електронним підписом або Дія.Підписом.
5. Дочекатися підтвердження: підписаний документ автоматично надсилається державному реєстратору.

Державна реєстрація припинення проводиться протягом 24 годин після надходження документів, не рахуючи вихідних і святкових днів. Адміністративний збір за цю послугу не стягується — процедура безоплатна незалежно від способу подання.

Важливо розуміти: система не перевіряє на етапі подання заяви, чи є у підприємця борги перед податковою, контрагентами чи працівниками. Заяву прийме навіть за наявності заборгованості. Але це не звільняє від відповідальності — податковий борг, недоплачений ЄСВ чи невиконані зобов’язання перед працівниками нікуди не зникають після виключення з реєстру.

Крок 3. Способи подати заяву офлайн

Якщо з якихось причин онлайн-подача неможлива (немає кваліфікованого підпису, технічний збій, особливості ситуації), заяву можна подати:

• особисто до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) за місцем проживання;
• через нотаріуса, який має повноваження державного реєстратора;
• поштою — у такому разі підпис заявника на реєстраційній картці має бути нотаріально засвідчений.

Перелік документів для офлайн-подання мінімальний: паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) та заповнена реєстраційна картка встановленої форми.

Крок 4. Що робити одразу після реєстрації припинення

Виключення з ЄДР — не завершення процесу. Далі підприємець зобов’язаний закрити останній звітний період.

Останній звітний період — це проміжок з початку поточного звітного періоду (кварталу для 3 групи, місяця або року для 2 групи) до дати державної реєстрації припинення. За нього потрібно:

6. Подати ліквідаційну декларацію платника єдиного податку — з позначкою, що звіт останній.
7. Розрахувати та сплатити єдиний податок і військовий збір за фактично отриманий дохід у цьому періоді.
8. Подати останній розрахунок з єдиного соціального внеску (для ФОП з найманими працівниками — у складі об’єднаної звітності) та сплатити нараховану суму ЄСВ. У 2026 році мінімальний місячний платіж з ЄСВ становить 1902,34 грн, тобто орієнтовно 5707,02 грн за повний квартал — цю суму сплачують усі підприємці, які не мають пільг за віком, інвалідністю чи основним місцем роботи.
9. За наявності книги обліку доходів (для платників, які її ведуть) — зберегти документи, що підтверджують суми доходу, зазначені в декларації: податкова має право їх запросити під час перевірки.

Зверніть увагу: у 2026 році частину пільг зі сплати ЄСВ, які діяли під час дії воєнного стану, скасовано, тож розраховувати суму до сплати варто, орієнтуючись на актуальні мінімальні показники, а не на правила попередніх років.

Крок 5. Як перевірити відсутність заборгованості

Після подання ліквідаційної звітності й сплати нарахованих сум варто отримати підтвердження, що держава не має до вас претензій.

• Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи — видається за зверненням платника до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
• Акт звірки з податковою — можна замовити через електронний кабінет платника податків, щоб побачити всі нарахування й сплати за період діяльності та переконатися, що розбіжностей немає.
• Статус ФОП в ЄДР — перевірити дату державної реєстрації припинення та факт виключення з реєстру можна безоплатно через відкриті дані Єдиного державного реєстру.

Якщо акт звірки або довідка показують розбіжність, краще розібратися з нею одразу: недоплата ЄСВ чи єдиного податку, знайдена податковою вже після закриття, оформлюється як борг фізичної особи і може призвести до нарахування пені та штрафу за результатами камеральної перевірки.

Типові помилки при закритті ФОП

• Подати заяву про припинення, не звільнивши формально найманих працівників — це створює проблеми зі звітністю і трудовим законодавством.
• Забути подати ліквідаційну декларацію, вважаючи, що виключення з ЄДР автоматично закриває податкові зобов’язання.
• Не сплатити ЄСВ за останній неповний квартал роботи, орієнтуючись на «символічну» суму — мінімальний платіж однаковий незалежно від того, скільки днів кварталу підприємець фактично працював.
• Залишити відкритим підприємницький рахунок і продовжувати отримувати на нього кошти вже після припинення діяльності.
• Не перевірити реєстрацію РРО/ПРРО, через що вона формально залишається активною.

Якщо після закриття ФОП плануєте вести діяльність через юридичну особу — наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю, — варто заздалегідь ознайомитися з тим, чим оподаткування бізнесу відрізняється від спрощеної системи ФОП: детальніше про це у матеріалі податки юридичних осіб у 2026 році.

Часті запитання

Чи можна закрити ФОП, якщо є податковий борг?

Так, система не перевіряє наявність боргу на етапі подання заяви про припинення. Але сам борг після закриття не анулюється — його стягуватимуть з фізичної особи в загальному порядку.

Скільки коштує закрити ФОП?

Адміністративний збір за державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності не справляється — послуга безоплатна незалежно від способу подання заяви.

Чи потрібно закривати рахунок у банку до подання заяви на закриття ФОП?

Строк закриття підприємницького рахунку законодавством не встановлено. Рекомендується закрити рахунок до завершення діяльності, щоб уникнути ситуацій, коли кошти надходять на нього вже після виключення з реєстру платників єдиного податку.

Що буде, якщо не подати останню декларацію після закриття ФОП?

Ненадання ліквідаційної звітності не звільняє від обов’язку задекларувати дохід за останній період. Податкова може виявити це під час камеральної перевірки і донарахувати податок, пеню та штраф.

Як дізнатися, що ФОП дійсно закрито?

Перевірити статус і дату державної реєстрації припинення можна через відкриті дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Чи можна відновити ФОП після закриття?

Ні, поновити той самий запис не можна. Якщо потрібно знову провадити підприємницьку діяльність, фізична особа реєструється як ФОП заново — з новою датою реєстрації.

Чи потрібна довідка про відсутність заборгованості для закриття ФОП?

Для самої державної реєстрації припинення така довідка не є обов’язковим документом. Але отримати її після закриття варто — вона підтверджує, що претензій з боку податкової немає.

The post Як закрити ФОП правильно, щоб не було боргів перед податковою first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Перше, з чого почнемо, це визначення правового статусу мігранта. Для тих, хто слідкує за новинами, це нове поняття відоме як «Поправка Кличко». Ми не будемо вдаватися в різноманітні політологічні дискусії з метою розкриття цілей її прийняття, ми зазначимо лише її суть. А суть полягає в тому, що громадянин України, який отримав посвідку на постійне проживання (вважай мігрував), в іншій країні, вважається іноземним податковим агентом. Які це має наслідки? Вся справа в тому, що по-перше, для такої особи встановлюється підвищена ставка деяких видів податків, а по-друге, зупиняється відлік постійного перебування (проживання) на території України.

Далі, ми зупинимося на змінах, які торкнулися ПДВ. Для початку трохи про реєстрацію. Перш за все ми зазначимо, що свідоцтво платника ПДВ скасоване. Так, всім відомий документ на синьому бланку формату А5 скасовано, та він не підлягає видачі. Тепер вся інформація про платників знаходиться в електронному реєстрі. Інформація з реєстру доступна на сайті Міністерства доходів та зборів. Для тих, хто отримав свідоцтво до 1-го січня 2014 року, воно залишається дійсним, але при внесенні змін до даних платника податку, нове видаватися не буде. При необхідності документарного підтвердження реєстрації платника ПДВ, наприклад при зверненні до суду, законодавець залишив можливість отримання витягів із реєстру, в який відображається необхідна інформація. Ми вже проходили скасування довідок форми 4-ОПП, і всі пам’ятаємо, яка була плутанина в перші місяці після внесення змін до процедури реєстрації. Не оминуло це і теперішні зміни відносно ПДВ. Як це смішно не виглядало, але скасувавши свідоцтва ПДВ, Міністерство доходів та зборів не затвердило нові форми бланків податкових накладних та звітів по ПДВ, в яких, як відомо зазначалися дані свідоцтва. Але в найближчій час ми вважаємо, що ситуація зміниться.

Друге, що ми б хотіли зазначити відносно ПДВ – це розмір ставки. Коли було прийнято Податковий кодекс, всі чекали 2014-й рік як час-благодаті, оскільки ставку ПДВ відповідно до його перехідних положень, мало бути знижено до 17 відсотків саме з 1-го січня 2014 року. Однак минулого року за ініціативи Кабінету Міністрів Верховна Рада перенесла набрання чинності цієї норми. Тому ставка ПДВ залишається як і раніше – 20%. До речі, як і ставка податку на прибуток юридичних осіб, яка складає 18% замість запланованих 16.

І нарешті останнє, що ми зазначимо – це нововведення при реєстрації платника єдиного податку. В цілому процедура залишилася незмінною, однак тепер існує можливість подати заяву державному реєстратору при первинній реєстрації підприємця. Це означає, що разом із документами для проведення державної реєстрації, державному реєстратору можливо подати заяву реєстрації платника єдиного податку. Ідея непогана, оскільки податкова інспекція одразу отримує інформацію про намір підприємця застосовувати спрощену систему оподаткування, однак відвідування інспекції обов’язково, оскільки, окрім отримання свідоцтва єдиного податку, необхідно також зареєструвати та поставити на облік книгу доходів та витрат.

Це здебільшого все, що стосується найбільш значних для підприємців нововведень законодавства, які набули юридичної сили з приходом 2014 року. Про інші нововведення ми будемо розповідати в нашому блозі. У разі виникнення питань або потреба отримання юридичної консультації, Юридична компанія Оптімум з радістю Вам її надасть.

The post Про зміни законодавства при реєстрації платника податків first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Насамперед, визначимо різницю між поняттями позику і кредит. Всі знають, що ці поняття в загальному розумінні однакові, тобто кредит – це певна сума коштів, яка надається позичальнику, а той у свою чергу зобов’язаний її повернути у встановлений термін. Позика – це поняття ширше. Виходячи з положень Цивільного кодексу, надати кошти в порядку позики може будь-яка фізична і юридична особа. Кредит же може надати тільки банківська установа або інша юридична особа, яка має відповідну банківську ліцензію на надання фінансових послуг (банк або кредитна спілка, наприклад). Тому при юридичному тлумаченні даних понять слід в першу чергу виходити з суб’єктного складу учасників правовідносин. Але для нерезидентів існує виняток. Будь-яка іноземна особа може видавати кредит, але ця можливість повинна закріплюватися за ним законодавством його країни. Що стосується фінансової допомоги – треба пам’ятати, що вона може бути надана на поворотній основі, або на незворотній. Різниця між цими видами допомоги полягає не тільки в обов’язку її повернення або неповернення, існують особливості з оподаткування сторони, яка приймає фінансову допомогу, щодо сплати податку.

Отримуючи будь інвестиції від нерезидента, слід пам’ятати про певні моменти. По перше, оскільки в подібних правовідносинах беруть участь суб’єкти різних країн і правових систем, сторонам слід встановити, правом якої саме держави вони будуть користуватися при укладенні договору (і право якої країни буде прийматися за основу при розгляді спорів за таким договором). Оскільки в нашому випадку однієї зі сторін, а саме позичальником, виступає резидент України, в переважній більшості випадків за основу регулювання відносин береться саме право України. Відповідно, вимоги до договору встановлюються законами України. По друге, договір обов’язково укладається в письмовому вигляді. Більше того, до нього пред’являються певні вимоги за змістом. По третє, він підлягає обов’язковій реєстрації в НБУ. Існують певні вимоги щодо змісту договорів позики від нерезидентів, встановлені НБУ. Особливу увагу варто звернути увагу на процентну ставку. Ставка за договорами кредиту від нерезидента значно нижча, ніж по кредитах від резидентів. Так, в залежності від терміну дії договору встановлюються такі максимальні ставки: до 1 року – 9,8 %; від 1 року до 3-х – 10 %; понад 3-х років – 11 %. Слід зазначити, що вказані процентні ставки включають в себе не тільки плату за використання кредиту, а й штрафні санкції, а також додаткові комісії.

Оскільки предметом договору є грошові кошти, більше того виражені в іноземній валюті, це створює необхідність контролю їх руху. Цю функцію виконує Національний банк України. Перед отриманням кредиту необхідно вибрати приймаючий банк. Ним може бути як основний банк, в якому відкрито розрахунковий рахунок для ведення діяльності, так інший банк. Для фізичної особи відкриття окремого розрахункового рахунку обов’язково. Далі для реєстрації в приймаючий банк подається повідомлення про договір. Воно може бути оформлено як на паперовому носії, так і в електронному вигляді, але електронний документ обов’язково повинен мати цифровий підпис, а також додається сам договір. Якщо договір складено тільки іноземною мовою, то подається також його переклад у вигляді нотаріально завіреної підписом перекладача копії. Далі приймаючий банк вже сам передає інформацію за договором, а також підтверджує згоду на обслуговування розрахунків по ньому в НБУ. Також за реєстрацію сплачується збір, сума якого залежить від суми кредиту. Відповідно, крім зазначених вище документів в приймаючий банк подається підтвердження оплати цього збору. Далі після передачі пакета приймаючим банком в НБУ, останній розглядає і перевіряє його на відповідність вимогам законодавства, і в підсумку видає свідоцтво про реєстрацію договору кредиту від нерезидента, або ж відмова в такій видачі. При необхідності внесення змін до відомостей, які відображаються у свідоцтві, або ж про сторони, порядок подачі документів в НБУ ідентичний з первинної реєстрацією. Про обслуговування платежів за договором кредиту приймаючий банк так само регулярно зобов’язаний звітувати в НБУ.

Такою є загальна інформація процедури укладення та реєстрації договору кредиту з нерезидентом і його реєстрації в НБУ. Кожний договір – це індивідуальний випадок, який вимагає персонального підходу і уваги. Тому фахівці Юридичної компанії «Оптимум», маючи значний досвід у супроводі такого роду угод, завжди готові допомогти Вам у роботі з кредитними договорами з нерезидентами на будь-якому етапі їх реалізації, починаючи від укладення і закінчуючи фіксуванням факту виконання обов’язків за ними.

The post Отримання кредиту від нерезидента first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Для господарів бізнесу не секрет, що ПДВ по суті своїй це їх кредит державі, який держава рано чи пізно зобов’язана повернути. Проте держава не завжди веде чесну гру з підприємцями, усіма способами намагаючись не допомогти розвитку бізнесу, а створити незручності його ведення. Один з таких способів – позбавлення свідоцтва ПДВ. Причому, є встановлені в законі умови, на підставі яких позбавляють свідоцтва ПДВ, а також ті умови, які не описані в законі, але схематику позбавлення свідоцтва, ми детально розберемо трохи нижче в цій статті.

Почнемо, напевно, з тлумачення закону, а саме Податкового кодексу України, в якому описаний вичерпний перелік умов, на підставі якого відбувається позбавлення. У ст. 184 описані кілька вичерпних підстав, за якими позбавляють свідоцтва ПДВ і проговоримо як це реалізується на практиці.

1. Якщо платник податків протягом 12 місячного терміну подав заяву на добровільне анулювання свідоцтва платника ПДВ, при цьому за останні 12 місяців сума операцій і послуг була менше 300 000 грн., За умови, що у компанії або СПД відсутня заборгованість перед державою по сплаті податків.

Я думаю, що з умов даного пункту статті тут все зрозуміло. Ви можете самі в добровільному порядку анулювати свідоцтво, дотримуючись зазначених вище умов.

2. Якщо ви прийняли рішення про самоліквідацію або затвердили ліквідаційний баланс, реорганізації – розподільний акт, за умови оплати всіх податків.

У цьому пункті ми бачимо, що вас в обов’язковому порядку позбавлять свідоцтва, у випадку якщо ви подали реєстратору протокол про самоліквідацію або затвердження ліквідаційного балансу судом у процедурі банкрутства. За процедурою самоліквідації і процедури банкрутства підприємств, в загальних рисах, можете прочитати тут.

3. Якщо ви перейшли з групи платників ПДВ у групу платників єдиного податку.

По суті, сам перехід з групи платника ПДВ у групу платників єдиного податку передбачає собою позбавлення ПДВ та переклад на єдиний податок. Податкові інспекції підключені в єдину електронну базу. Вони вносять інформацію про платника податків на підставі заяви. Ви зобов’язані здати свідоцтво ПДВ і в замін вам видадуть нове свідоцтво платника єдиного податку.

4. Якщо платник податку протягом 12 календарних місяців не здавав звітність з ПДВ або здавав таку звітність, у якій відображав відсутність податкових операцій з податком ПДВ.

Уявіть ситуацію, коли ви не здаєте цілий рік звітність вашої компанії або здаєте, але там не відображені операції з формування податкового кредиту або його обов’язку сплатити до бюджету. У такому випадку податковий орган забирає свідоцтво ПДВ повідомляючи про це платника податків поштою. Найпоширеніший випадок, за яким забирають свідоцтво у неробочих компаній.

5. Якщо рішенням суду визнані недійсними установчі документи підприємства, або господарським судом визнано підприємство банкрутом або платник податку ліквідується за рішенням суду, або звільнений від сплати податку, або рішенням суду скасували податкову реєстрацію, або до ЄДРПОУ з’явився запис про відсутність за місцем реєстрації, або фізична особа підприємець померла, або така особа визнали померлим, недієздатним, з обмеженою дієздатністю, або закінчився строк дії свідоцтва ПДВ.

У цьому пункті я відобразив підстави які залишилися, за якими можуть забрати свідоцтво ПДВ. Розглянемо, на мій погляд, найскладніші для розуміння підстави. Почнемо з самої першої.

Якщо суд прийняв рішення про недійсність установчих документів. На моїй практиці, такі позовні вимоги суди задовольняють в тому випадку, коли грубо порушена процедура оформлення статутних документів, а також підписання таких документів не було зроблено тими учасниками товариства, які в подальшому після проведення державної реєстрації за єдиним державним реєстром, фактично є власниками компанії. Найчастіше позивачами є самі власники, які дізналися про те, що на них зареєстрована компанія. Більш докладно про процедуру реєстрації юридичних осіб ви можете прочитати тут.

Однією з підстав позбавлення свідоцтва ПДВ є рішення господарського суду про визнання особи банкрутом. Процедура банкрутства підприємства супроводжується кількома стадіями. Визнання особи банкрутом це проміжна стадія перед затвердженням ліквідаційного балансу підприємства і як факт виключення підприємства з ЄДРПОУ. Якщо ви хочете докладніше дізнатися про процедуру банкрутства та ліквідації підприємства за рішенням власника ви можете прочитати тут. Треба відрізняти ліквідацію компанії в процедурі банкрутства від ліквідації підприємства за рішенням суду. Ліквідація в обох випадках відбувається за рішенням суду, але з різних підставах і в різних судах по своєї юрисдикції. Різниця полягає лише в тому, що процедуру банкрутства проводять в Господарських судах із застосуванням спеціального закону, а ліквідацію за рішенням суду проводять найчастіше в Адміністративних окружних судах за позовами податкової інспекції, на підставі незнаходження підприємства за своєю юридичною адресою та неподання звітності протягом тривалого періоду. Результат в обох випадках призводить до припинення діяльності підприємства і до автоматичного позбавлення свідоцтва ПДВ.

У ЄДРПОУ з’явився запис про те, що ваша компанія не знаходиться за місцем реєстрації. Це найпоширеніший спосіб, коли позбавляють свідоцтва ПДВ. Тут я б зупинився докладніше і розповів схему, як відбувається поява в реєстрі такого запису. У податковій інспекції існує таке поняття як стан платника податків. Якщо у платника податків все гаразд, по електронним базам податкової інспекції, стан підприємства відображатиме «0». Це означає що у підприємства все нормально. Бухгалтера підприємств стежать за тим, щоб у податковій інспекції, по підприємствах які вони супроводжують, завжди був стан «0». Але є й інші стани, їх всього спочатку було 56, але з часом багато з них вийшли з обігу, у зв’язку з їх непотрібністю у використанні. Отже, почнемо з того що податкова міліція виходить за юридичною адресою підприємства і не знаходить його там. А найчастіше вони роблять вигляд що виходять, але такої дії не відбувається. Тобто відсутнє підприємство, і офіс там ніколи не розташовувався. Таких підприємств по Києву більшість. Це не означає, що підприємства не існує. Воно є, веде діяльність, але в іншому районі і за іншою адресою. Але податкова міліція за такої обставини передає службову записку на податкову інспекцію про те, що вони вийшли за місцезнаходженням підприємства і не знайшли його там. Податкова інспекція в свою чергу ставить стан 10 – «Запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання)» та надсилає державному реєстратору лист про те, що місцезнаходження такого підприємства невідомо. Державний реєстратор відправляє за юридичною адресою лист про те, щоб підприємство підтвердило своє місцезнаходження. Підтвердження знаходження, у державного реєстратора, відбувається шляхом подачі «форми 6». Подавати форму 6 державному реєстратору юридичні особи зобов’язані, за законом, один раз на рік. Якщо державному реєстратору повертається лист з відміткою що закінчився строк зберігання або протягом місячного терміну з моменту відправки такого листа, від імені підприємства не була подана «форма 6», державний реєстратор робить відмітку в реєстрі, про те, що юридична особа або СПД відсутній з місцем знаходження. Надалі податкова інспекція проставляє «стан 8». В цій ситуації, ви не можете повноцінно вести господарську діяльність підприємства (реєструвати податкові накладні, подавати звітність у віддаленій формі і т.д.). Для того щоб не допустити таку ситуацію, раджу укласти договір з поштою про переадресування кореспонденції з вашого юридичної адреси, на фактичну адресу знаходження вашого підприємства, і отримувати її своєчасно. Це як мінімум мінімізує Вам надалі втрачений час на ходіння по контролюючим органам і зіпсовані нерви.

Якщо фізична особа підприємець померла, або така особа визнали померлим, недієздатним, з обмеженою дієздатністю. Давайте розберемо цей пункт більш докладно. Цивільним кодексом України закріплено положення припинення зобов’язань з усіх питань (укладені договори, неоплачені податки і т.д.). Однією з таких підстав, є смерть фізичної особи (у даній ситуації ми говоримо про СПД як про платника податків ПДВ) або ліквідація юридичної особи. Так от, якщо фізична особа померла , податкова інспекція автоматично позбавляє його свідоцтва ПДВ.

А як податкова інспекція дізнається про те, що СПД як платник податків помер? Ви знаєте, що смерть реєструють в органах юстиції, а саме в РАЦС , який у свою чергу видає довідку про смерть. У податкових органів немає єдиної бази з органами РАЦС, тому таку інформацію вони дізнаються найчастіше самими останніми. Якщо родичі подали інформацію про смерть до податкових органів, тоді податкова інспекція вносить до бази запис про позбавлення свідоцтва ПДВ. А якщо немає такої інформації, найчастіше його позбавляють на підставі неподання звітності.

Як розуміти особу визнали померлим, недієздатною або з обмеженою дієздатністю? Хто його може визнати померлим, недієздатним або з обмеженою дієздатністю? Померлим, недієздатним або з обмеженою дієздатністю, особа може визнати тільки суд. Це його компетенція і не чия більше. Суд виносить по кожному випадку рішення в якому встановлює факт або позбавляє чи обмежує право. Я не буду розписувати більш докладно про те, в яких випадках визнається судом той чи інший факт т.к. ми відійдемо від суті нашої теми в теорію цивільного права. Ця тема велика і вимагає детального розкриття в окремій статті.

Як повернути свідоцтво ПДВ, з моменту його позбавлення? Нарешті ми підійшли до найцікавішого питання, як повернути свідоцтво ПДВ і бажано, з моменту його позбавлення. Якщо проаналізувати судову практику Адміністративних судів по всій Україні, ми бачимо позитивні тенденції, які показують, що в судовому порядку відновлюють анульоване свідоцтво ПДВ, яке на момент його позбавлення не закінчився термін його видачі, тобто не на такій підставі. Іншого шляху, крім судового немає! Я поясню чому. У податкової інспекції є база, куди вони вносять всю інформацію про платника податків. У тому числі туди потрапляє і інформація про позбавлення свідоцтва ПДВ. Зараз ми розглядаємо питання, як повернути його з моменту позбавлення, а не питання як отримати його знову. Якщо ви його будете отримувати знову, тоді всі операції за час з моменту його позбавлення за момент його нової видачі будуть обкладатися податком на загальних підставах. Ви повинні подати позов до суду, з вимогою «визнати недійсним рішення податкової інспекції щодо позбавлення вас свідоцтва ПДВ та поновити дію свідоцтва ПДВ з дати його анулювання». У 60% випадків суд стає на бік платника податків і скасовує рішення податкової інспекції про позбавлення свідоцтва. Однак є проблема подальшого відновлення після ухвалення рішення суду та набрання ним законної сили. База податкової інспекції як виявляється, не працює назад в часі і фактичне відновлення свідоцтва з моменту анулювання, в самій базі, неможливо. Але всі угоди вам зарахують як операції, проведені з наявністю такого свідоцтва. Прошу Вас помітити важливий факт, адміністративні суди повільно розглядають справи у зв’язку із завантаженістю, тому відновлення своїх порушених прав може зайняти значний час.

Що робити, коли ви не знали, що позбавлені свідоцтва ПДВ і зробили фінансову операцію?

Багато керівників, потрапляючи в таку ситуацію, зі своїми бухгалтерами починають сильно панікувати і підраховувати збитки цієї угоди. Адже контрагенти, з яким вони взаємодіють, у яких є свідоцтво ПДВ, стає вкрай не вигідна така співпраця, т.к. їм доведеться його оплатити і їм не піде це в податковий кредит. Я пораджу Вам в такому разі, прибрати паніку і почати дивитися на ситуацію з холодною логікою і розрахунком. Для початку треба визначити причину позбавлення свідоцтва ПДВ і простежити шлях позбавлення від початку і до кінця. Не треба відразу приймати рішення, як більшість це робить – скасувати угоду і повернути платежі як безпідставно отримані кошти. У багатьох випадках такі дії контрагенти не можуть вчинити з різних причин. Наприклад, це велике підприємство і для прийняття такого рішення необхідний кворум і збір підписів або ви підписали договір шляхом перемоги на тендері. Так, це вихід, але не у всіх ситуаціях. У моєму досвіді є багато подібних ситуацій, коли компанія здійснює операцію на кілька мільйонів гривень і при цьому не знає про те, що її позбавили свідоцтва ПДВ. Так як бути в такому випадку? Наша юридична компанія має багаторічний досвід вирішення таких проблем. Скажу відразу, це можна вирішити в судовому порядку. Але без визначення причини позбавлення свідоцтва, це зробити неможливо. Т.к. укладена та можливо і виконана угода і подальші збитки по ній, є наслідком позбавлення самого свідоцтва, і для того щоб не потрапити в збитки з податків, треба звертатися до суду з позовом. При цьому, я б не роздумував довгий час на тему як це могло статися, адже час грає не на вашому боці. Якщо ви не звернетеся до суду для захисту ваших прав, у вашого контрагента виникне борг по оплаті податків.

Якщо у вас після прочитання статті виникли питання або нерозуміння, що і навіщо, треба робити, дзвоніть нам, ми вам підкажемо, як правильно вчинити у Вашій ситуації. Наша Юридична компанія допоможе вашому бізнесу знайти вихід із будь-якої ситуації.

Партнер Юридичної компанії «Оптимум», адвокат Євген Зурнаджи.

The post Що робити, коли забрали – (анулювали) свідоцтво ПДВ? Як повернути свідоцтво ПДВ, з моменту його позбавлення? Що робити, коли ви не знали, що позбавлені свідоцтва ПДВ і зробили фінансову операцію? first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

На своєму початку існування Інтернет торгівля, була взагалі не актуальною в суспільстві та їй не довіряли та взагалі боялись, а вже на сьогоднішній день вона набрала таких обертів та масштабів, що податкова служба вже не знає що робити. Яскравим прикладом є спори податкової із великими Інтернет магазинами.

Проаналізувавши зараз ситуацію по даному питанню в Україні, можна дійти висновку, по перше Податкова служба застосовує ті ж самі засоби контрольно-перевірочної роботи до Інтернет торгівлі, що і вона застосовує до інших торгівельних компаній, відповідно не існує до Інтернет магазинів якийсь індивідуальний підхід зі сторони Податкової служби. Відтак можна зробити висновок, що вони будуть застосовувати при вирішенні спорів судову практику. По друге якщо застосовуються web-розрахунки, такі як Web Money не є способом захисту від зовнішніх посягань бізнесу, адже все одно підозри або звинувачення правоохоронних органів надають можливість цим органам здійснювати натиск на одного і того самого суб’єкта підприємницької діяльності.

В даній сфері діяльності, відсутність досвіду не є головним, адже якщо дана справа приносить прибуток, то Інтернет магазини все одно шукають варіанти виходу, та збереження свого прибутку.

Податковий кодекс закріплює загальні правила оподаткування, які вже обирає суб’єкт господарювання..

Існує дві системи оподаткування: загальна та спрощена. В першу чергу якщо ви вирішили займатись торгівлею в Інтернеті, потрібно знати як саме ви будете працювати? Або як відокремлена юридична особа (у формі ТОВ, АТ, ПП) або просто ФОП.

Для Інтернет магазинів у яких великий обсяг торгових операцій підходить загальна система оподаткування, (очевидно, що таких в Україні дуже мало).

Не зручність загальної системи оподаткування полягає у щомісячній податковій звітності, для чого потрібні в штаті декілька бухгалтерів.

Другим варіантом є спрощена система оподаткування, яку можна обрати відповідно до законодавства України. Фіксована ставка податку і спрощена система звітності є перевагами цієї системи, недоліками є обмежена кількість працівників та прибутку, а для фізичних осіб підприємців мінусом є те, що відповідальність вони несуть всім своїм майном.

З’ясувавши всі за і проти можемо вам порадити, що для даного виду бізнесу, найоптимальнішим варіантом буде реєстрація фізичної особи-підприємця на спрощеній системі оподаткування. Тоді ви маєте можливість легко перейти в іншу групу спрощеної системи оподаткування. Також це дає можливість робити на підставі договору доручення, транспортного експедирування, агентських договорів, що дає змогу зараховувати до прибутку тільки суми агентської винагороди.

Можна зробити висновок, що Інтернет торгівля хоча і не врегульована ніяким чином в законодавстві, але все таки торгівці знаходять легальний вихід та заробляють на цьому кошти.

Якщо у вас виникнуть запитання, фахівці Юридичної компанії «Оптімум» готові надати Вам консультації, відкрити товариство та налагодити Ваш бізнес.

The post Оподаткування торгівлі через Інтернет – системи оподаткування first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Адже дійсно, дуже важливо знати, скільки потрібно сплатити податків державі і як правильно подавати звітність.

Перш за все, в даній статті мова піде про дві основні системах оподаткування, які використовуються при адмініструванні прибуткового податку фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Природно, є особливі режими оподаткування в спеціалізованих сферах, суб’єкти господарської діяльності в яких займаються винятковими видами діяльності, такими як: фермерське господарство, авіабудування, суднобудування, виготовлення зброї і т.д, але ми їх розглядати не будемо, тому що це окремі випадки, які часто монополізовані. Також тема статті не розкриває поняття податку на додану вартість (ПДВ).

Отже, почнемо з визначення двох основних видів систем оподаткування, доходу суб’єктів господарської діяльності. Відповідно до Податкового Кодексу України їх дві – загальна та спрощена.

Найбільш часто зустрічається серед фізичних осіб-підприємців спрощена система оподаткування. За своєю суттю спрощена система оподаткування – це спеціальний режим, основна мета якого – зниження податкового навантаження на суб’єкти господарської діяльності певних категорій, які визначаються положеннями Податкового кодексу України. Мета спрощеної системи полягає не тільки в зниженні ставок у порівнянні із загальною системою, а й у спрощенні системи здачі звітності. Спрощена система оподаткування ділиться на 6 груп, кожна з яких має свої особливості, основними критеріями відмінностей кожної з яких є види економічної діяльності суб’єкта, кількість найманих працівників і річний дохід. Слід зазначити, що враховується саме дохід, а не обороти, як у випадку з ПДВ.

Перша група платників єдиного податку включає в себе фізичних осіб-підприємців, обсяг доходу за рік яких не перевищує 150 000 гривень. При цьому вони не мають права наймати найманих працівників, тобто ведуть діяльність самостійно. У цієї групи платників податків є обмеження за видами діяльності, тобто тільки суб’єкти з наступними видами діяльності можуть обрати першу групу єдиного податку: роздрібна торгівля на ринках і надання дрібних побутових послуг населенню. Ставка податку встановлюється у розмірі 1 – 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, і визначається місцевими радами залежно від видів діяльності підприємця. Сплату єдиного податку слід проводити авансовим платежем не пізніше 20-го числа поточного місяця. Слід зазначити, що якщо підприємець здійснює кілька видів діяльності, які входять до переліку допустимих в 1-й групі, податок сплачується за видом діяльності з вищої ставкою. Звітність подається один раз на рік протягом 60-ти днів після закінчення звітного року. Важливим моментом є ведення обліку. Облік ведеться у Книзі обліку доходів і витрат форми № 10 з обов’язковою реєстрацією її в інспекції. Як бачимо, перша група платників єдиного податку розрахована на представників малого бізнесу – торговців на ринку або осіб, що надають побутові послуги. Я хочу відзначити, що не багато підприємців за родом своєї діяльності можуть зареєструватися як платники єдиного податку 1-ї групи, зважаючи на вузьке коло видів ведення підприємницької діяльності.

Друга група платників єдиного податку (до слова, найпоширеніша) включає в себе фізичних осіб-підприємців, обсяг доходу яких за рік не перевищує 1-го мільйона гривень і при цьому вони можуть мати до 10-ти найманих працівників. У цій групі бути платниками єдиного податку можуть підприємці з наступними видами діяльності: надання послуг населенню (до речі, сюди також входять послуги та іншим платникам єдиного податку), займатися виробничою діяльністю і торгівлею, а також діяльністю в сфері громадського харчування. Слід звернути увагу, що закон чітко забороняє платникам цієї групи надавати посередницькі послуги, пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна, його орендою і оцінкою, а також послуги з постачання та реалізації продукції з дорогоцінних металів. Ставка податку встановлюється у розмірі 2 – 20% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, і визначається місцевими Міськими радами залежно від видів діяльності підприємця. Розрахунок проводиться авансовим платежем не пізніше 20-го числа поточного місяця. У разі здійснення декількох видів діяльності, які входять до переліку допустимих у 2-й групі, податок сплачується за видом діяльності з вищої ставкою. Звітність подається один раз на рік протягом 60-ти днів після закінчення звітного року. Облік ведеться у Книзі обліку доходів і витрат форми № 10 з обов’язковою її реєстрацією в податковій інспекції. З описаного випливає, що 2-а група платників єдиного податку вельми багаточисельна, тому що цілком може підійти як представникам малого, так і середнього бізнесу. Єдиний мінус – це обмеження за видами економічної діяльності.

Третя група платників єдиного податку включає в себе фізичних осіб-підприємців, обсяг доходу яких за рік не перевищує 3 мільйони гривень, і при цьому вони мають право мати до 20-ти найманих працівників. Обмеження щодо видів діяльності відсутні, тобто платник єдиного податку цієї групи може займатися будь-якими (крім недозволених для єдиного податку, зрозуміло) видами діяльності. Ставка податку може встановлюватися у двох варіантах, і головний критерій – це чи є «єдинник» платником ПДВ. Якщо підприємець не є платником податку на додану вартість, то ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 5% від доходу. Якщо ж підприємець є платником ПДВ, то ставка встановлюється в розмірі 3% від доходу. Оплата податку здійснюється протягом 50 днів після закінчення звітного кварталу, тобто платити податок треба щокварталу. Подання звітності дещо відрізняється від 1-й і 2-ї групи. Звіт необхідно надавати протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу, тобто звітність подається щоквартально. Крім цього, раз на рік подається річний звіт протягом 60-ти днів після закінчення звітного року. Облік діяльності ведеться у Книзі обліку доходів і витрат форми № 10 з обов’язковою її реєстрацією в податковій інспекції. Також підприємці цієї групи можуть добровільно реєструватися платниками ПДВ. Розглядаючи 3-ю групу платників єдиного податку, можна зробити висновок, що ця група розрахована на широкий спектр підприємницької діяльності. Крім того, платники цієї групи можуть реєструватися платниками ПДВ, що відкриває можливість працювати з юридичними особами (платниками ПДВ). Дана група платників єдиного податку цілком може підійти для ведення середнього бізнесу при значних оборотах.

Також платники 1-й, 2-й, 3-й груп мають певні пільги, а саме: вони не є платниками ПДВ за поставки товарів і послуг у межах України (винятком є лише підприємці 3-ї групи – платники ПДВ), звільняються від сплати земельного податку за ділянку, на якій ведеться господарська діяльність, не вносять плату за отримання торгового патенту, а також не сплачують єдиний соціальний внесок, але тільки у випадку, якщо підприємець-єдинник є пенсіонером за віком або працюючим інвалідом. Хоча привабливість і доцільність всіх цих пільг вельми сумнівна. По-перше, підприємець оплачує ПДВ у разі імпорту товарів, по-друге, звільнення від оплати земельного податку виглядає трохи смішно, оскільки, враховуючи види діяльності представників деяких груп. Дрібні підприємці в переважній кількості орендують торгові місця або приміщення на ринках або торгових центрах для надання послуг, а з такої оренди земельний податок не сплачується зовсім, оскільки його сплачує орендодавець.

Четверта група платників єдиного податку включає в себе юридичних осіб, обсяг доходу, яких не перевищує 5 мільйонів гривень, і при цьому штат найманих працівників не перевищує 50 осіб. Обмеження, як і в 3-й групі, за видами діяльності (з переліку видів, які дозволені на єдиному податку) відсутні. Ставка податку встановлюється у розмірі 5%, у разі, якщо підприємство не є платником ПДВ, і 3%, у разі реєстрації підприємства як платника ПДВ. Оплата податку здійснюється протягом 10 днів після терміну подачі декларації за звітний квартал. Звітність подається один раз на квартал протягом 50 днів після його закінчення. На сьогоднішній день досить велика кількість юридичних осіб реєструється як платники єдиного податку 4-ї групи, оскільки податкове навантаження на дохід порівняно незначне, і істотно зменшилася з прийняттям Податкового кодексу.

Цікавим залишається той факт, що керівництво нашої держави вирішило зменшити податкове навантаження і на представників великого бізнесу, ввівши в 2012 році додаткові групи платників єдиного податку – 5-у і 6-у. Розглянемо їх детальніше.

У п’яту групу платників єдиного податку входять фізичні особи-підприємці, обсяг доходу яких не перевищує 20 млн. гривень за рік. При цьому відсутні обмеження щодо видів діяльності, а також за кількістю найманих працівників. Ставки податку встановлюються в розмірі 7% для підприємців, не зареєстрованих як платники ПДВ, і 5% для платників зазначеного податку. Оплата податку здійснюється в 50 днів по закінченню податкового кварталу. Звіт надається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу.

Шоста група включає в себе юридичних осіб, обсяг доходу яких, не перевищує 20 млн. гривень за рік. Інші характеристики цієї групи ідентичні з характеристиками 5-ї групи.

Важливим при використанні спрощеної системи оподаткування моментом є той факт, що всі розрахунки при веденні господарської діяльності повинні бути грошовими (неважливо, готівковий або безготівковий розрахунок). Ніякі бартери, міни та інші схожі дії сюди не підходять. При готівковому розрахунку представники всіх груп звільнені від установки та застосування реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів). Досить буде виписувати товарні накладні і видавати касові чеки, або підписувати акти прийому-передачі товару (виконаних робіт).

Як вже зазначалося, є види економічної діяльності, здійснюючи які не можна бути платником єдиного податку. До них відносяться: виробництво, постачання (експорт, імпорт), оптова та роздрібна торгівля товарами, які відносяться до групи підакцизних (за винятком роздрібного продажу ємностей з ПММ не більше 20 літрів, а також пива і столових вин). Видобуток, виробництво та продаж дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, видобуток і реалізація корисних копалин, фінансове посередництво, управління підприємствами, поштова діяльність (не включає в себе кур’єрські послуги) і діяльність у сфері зв’язку, продаж предметів мистецтва та антикваріату, а також організація аукціонів з продажу зазначених товарів, діяльність з організації концертів та інших гастрольних заходів, технічні дослідження, надання в оренду земельних ділянок понад 100 кв. м., а також нежитлових приміщень (їх частин) площею понад 300 кв. м., страхова діяльність, операції з обміну валюти. Також не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи-підприємці нерезиденти, зареєстровані в Україні, а також іноземні приватні підприємства.

Створення розмежування платників єдиного податку на групи (особливо для фізичних осіб-підприємців), значним чином обумовлено виведенням доходів підприємців і найманих працівників з тіні. До прийняття Податкового кодексу багато юридичних осіб оформляли своїх працівників як фізичних осіб-підприємців, переводили їх на єдиний податок, сплачували максимум 200 грн. єдиного податку на місяць, і за договорами підряду вели діяльність, списуючи при цьому оплату за даними договорами на власні витрати. При цьому заробітна плата працівнику виплачувалася «в конверті», але зате обороти і доходи з послуг фізичної особи показувалися повністю. Природно, бюджет часто недоодержував коштів від подібного ухилення від сплати прибуткового податку. Вступивши в силу, Податковий кодекс кардинально поміняв ситуацію, оскільки по початку юрособам було заборонено включати до валових витрат витрати на послуги фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку. Природно, такий кардинальний крок держави мав і негативні наслідки. Багатьом підприємцям, які дійсно надавали послуги юридичним особам, довелося закриватися або змінювати вид діяльності, що теж не зовсім рятувало ситуацію, а працівники компаній, які були оформлені як підприємці, припиняли свою діяльність як суб’єкти підприємницької діяльності, у кращому випадку переходячи в штат на мінімальну зарплату. Зрозумівши складність ситуації, в 2011-му році законодавець повернув можливість платникам єдиного податку працювати з юрособами, з правом останніх включати до складу валових витрат послуги фізичних осіб, але таке правило діє тільки при роботі юридичної особи підприємцями 3-ї і 5-ї групам.

Перейдемо до другої системи оподаткування, яка буде нами розглядатися. Це загальна система, або як її ще називають – система оподаткування на загальних підставах. Фактично, вона менш популярна серед фізичних осіб-підприємців, оскільки, по-перше, ставка податку значно вище, ніж у спрощеній системі, а по-друге подача та ведення бухгалтерського обліку теж вельми ускладнений. Юридичні ж особи в основній своїй масі працюють на загальній системі.

Отже, розглянемо дану систему детальніше. Почнемо з фізичних осіб-підприємців і з того, що жодних обмежень за видами діяльності немає. Хоча все ж для фізичних осіб-підприємців вони все-таки встановлюються ст. 4 Закону України «Про підприємництво». Назвемо деякі з них: діяльність, пов’язана з обігом психотропних і наркотичних речовин, охорона особливих об’єктів державної власності, діяльність у космічній сфері т.д. Як бачимо, недозволені для фізичних осіб-підприємців види діяльності входять в категорію монополії держави, і не є загальнодоступними, тому неможливість їх здійснення не так вже і засмучує середньостатистичного підприємця. Ставка податку встановлюється в розмірі 15% від чистого місячного доходу, і при цьому абсолютно відсутні обмеження за обсягами доходам. Дуже важливим моментом виступає наступний факт – якщо розмір чистого щомісячного доходу перевищує 10-ти кратний розмір мінімальної заробітної плати, то ставка податку встановлюється у розмірі 17% від місячного доходу. Податок сплачується авансовими платежами, сума яких не повинна бути менше 100% суми податку за минулий рік роботи. Авансові платежі сплачуються кожен квартал, причому кожен з них повинен бути не менше 25% суми податку за минулий рік. Терміни за розрахунками встановлюються наступні: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада звітного року. Звітність подається раз на рік до 9 лютого, наступного за звітним роком. Пільги з інших податках і зборах відсутні, тому підприємці сплачують їх залежно від видів економічної діяльності. Облік доходів ведеться в книзі обліку доходів і витрат, зареєстрованої ДПІ. Також слід звернути увагу на порядок здійснення розрахунків. У разі здійснення розрахунків за товари та послуги готівкою, підприємець зобов’язаний використовувати реєстратор розрахункових операцій (касовий апарат), зареєстрований в податковій інспекції, або ж розрахункові квитанції, також зареєстровані ДПІ. У разі досягнення обороту в 300 000 грн., Підприємець зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ. Також можлива добровільна реєстрація, після проведення хоча б однієї обкладається ПДВ операції.

Тепер про загальну систему оподаткування у юридичних осіб. Як і у фізичних осіб-підприємців, основною базою податку є прибуток, тобто різниця, яка обчислюється шляхом вирахування від суми виручки всіх витрат. Ставка податку на прибуток складає 19% до кінця 2013 року. З 2014 року ставка податку встановлюється у розмірі 16%. Термін оплати податку залежить від обсягу річної виручки. Підприємства з доходом менше 10 мільйонів гривень сплачують податок один раз на рік разом з поданням річної декларації. Підприємства з доходом більше 10 млн. гривень сплачують податок дванадцятьма щомісячними авансовими платежами, кожен з яких є дванадцятою частиною доходу за минулий рік. Звітність відповідно зазначеним критеріям подається протягом 60-ти днів після закінчення звітного року для підприємств з доходом менше 10 млн. грн. і протягом 40 днів по закінченню звітного кварталу для підприємств з доходом більше 10 млн. грн. Також як і у фізичних осіб-підприємців, наявність реєстратора розрахункових операцій (у разі проведення розрахунків готівковим способом) є обов’язковою.

Як бачимо, загальна система оподаткування досить складна й важка для розуміння. Її застосування вимагає практичних знань у галузі бухгалтерії, а також великих витрат часу і сил на ведення документації, і, як правило, тягне за собою залучення бухгалтера.

Не зайвим було б зазначити, що крім сплати єдиного податку або податку з доходів підприємств (плюс єдиний соціальний збір), окремо сплачується податок з доходів у розмірі 15% від зарплати кожного найманого працівника, а також 34%-ний єдиний соціальний збір. Само собою зрозуміло, по нарахованій заробітній платі і сплачених з неї податках подається звітність.

Говорячи про податкове навантаження в нашій державі в цілому, за результатами багатьох досліджень, вона не є занадто велим порівняно з країнами Європи. Складним залишається сам механізм оплати податку, а також подання звітності. Більше того, дуже часто платники податків стикаються з некомпетентністю інспекторів, які допускають помилки або помилково нараховують штрафи за результатами контролю за правильністю нарахування та сплати податків і подання звітності. У таких випадках потрібно витрачати багато дорогоцінного часу, відстоюючи свої права, що часто шкодить самому бізнесу, але як вихід – можна звернутися до фахівців для успішного вирішення подібних проблем.

The post Системи оподаткування в розрізі сплати податку на прибуток (види, групи, ставки, подача звітності) first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.