У цій статті розберемо, що саме перевіряти, як зробити перевірку контрагента по коду ЄДРПОУ, які нюанси має перевірка контрагента-ФОП і що робити, якщо перевірка показала тривожні сигнали.

Матеріал підійде як для першого договору з новим партнером, так і для тих, хто хоче зробити таку перевірку постійною практикою перед кожною значною угодою.

Навіщо перевіряти контрагента перед підписанням договору

Невдалий досвід співпраці з контрагентом здатен обернутися несплаченим рахунком, недопоставленим товаром, претензіями податкової щодо реальності господарської операції або тривалим судовим спором. Коли компанія вперше працює з незнайомим партнером, вона не знає, як він поводиться з іншими контрагентами, чи платить вчасно і чи відповідають його документи тому, що заявлено в договорі.

Перевірка контрагента знижує три основні групи ризиків: фінансові (неоплата чи непоставка), податкові (визнання операції нереальною контролюючим органом) та юридичні (підписання договору особою, яка не мала на це повноважень, робить правочин оспорюваним).

Тому цю тему варто розглядати не як формальність перед підписом, а як частину системної роботи з перевірки та мінімізації юридичних ризиків у щоденній діяльності бізнесу.

Що саме перевіряти у контрагента

Юридичний статус

• чи не перебуває контрагент у стані припинення, ліквідації чи банкрутства;
• чи збігаються назва, код та адреса в договорі з даними державного реєстру;
• чи відповідає вид діяльності (КВЕД) предмету договору, який ви укладаєте.

Повноваження особи, яка підписує договір

• хто має право підпису за статутом — керівник без довіреності чи представник за довіреністю;
• чинність довіреності, строк її дії та обсяг наданих повноважень;
• чи немає у статуті обмежень на укладення значних правочинів без згоди зборів учасників.

Перед підписанням варто зіставити ці дані з тим, що фактично зазначено у установчих документах та договорах контрагента, а не покладатися лише на його усні запевнення.

Податковий та фінансовий стан

• статус платника податків — діючий чи анульований;
• наявність реєстрації платником ПДВ, якщо це має значення для розрахунків за договором;
• загальнодоступні дані про заборгованість чи фінансові показники, якщо контрагент їх публікує.

Судові та виконавчі провадження

• наявність судових справ за участю контрагента у відкритому реєстрі судових рішень;
• відкриті виконавчі провадження, які свідчать про наявність непогашених боргів.

Якщо з’ясується, що контрагент уже перебуває у процесі примусового стягнення боргу за іншими справами, це привід поставитися до угоди обережніше. Про те, як зазвичай розвиваються подібні судові спори між діловими партнерами, можна почитати окремо.

Як перевірити контрагента по коду ЄДРПОУ

Код ЄДРПОУ — це унікальний номер, за яким юридична особа обліковується в державному реєстрі. Для фізичної особи-підприємця аналогом виступає реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), хоча його часто теж узагальнено називають «кодом контрагента».

Щоб перевірити контрагента по коду ЄДРПОУ, потрібно знайти компанію за цим кодом у відкритому державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і зіставити отримані дані з тим, що зазначено в проєкті договору:

• повну назву контрагента та дату його державної реєстрації;
• поточний статус — зареєстровано, у стані припинення чи вже припинено;
• відомості про керівника та засновників, у тому числі частоту зміни директорів;
• перелік видів діяльності (КВЕД), зареєстрованих за контрагентом.

Розбіжність хоча б одного з цих пунктів із тим, що вказано в договорі чи на бланку контрагента, — привід уточнити деталі до підписання, а не після.

Особливості перевірки контрагента-ФОП

Перевірка контрагента-ФОП відрізняється від перевірки юридичної особи тим, що у фізичної особи-підприємця немає статуту, а відповідальність за зобов’язаннями вона несе особистим майном, а не статутним капіталом компанії. Це означає, що фінансовий стан самого підприємця має ще більше значення для оцінки ризиків співпраці.

• перевірте, чи діє реєстрація підприємницької діяльності на момент підписання договору;
• зіставте ПІБ та реєстраційні дані у договорі з даними реєстру та документом, що посвідчує особу;
• уточніть систему оподаткування ФОП, якщо це впливає на порядок розрахунків і оформлення первинних документів;
• перевірте, чи не припинено підприємницьку діяльність цієї особи раніше.

Тому перевірка контрагента-ФОП обов’язково включає підтвердження чинної реєстрації підприємницької діяльності. Більше про типові питання, з якими стикається бізнес і підприємці в Україні, ми розглядаємо в окремому розділі сайту.

Покроковий алгоритм перевірки контрагента

• 1. Зберіть базові дані контрагента: повну назву або ПІБ, код ЄДРПОУ або РНОКПП, юридичну адресу.
• 2. Перевірте статус контрагента у державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань.
• 3. Звірте КВЕД контрагента з предметом майбутнього договору.
• 4. Запросіть статут, довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження підписанта.
• 5. Перевірте наявність судових справ і відкритих виконавчих проваджень за участю контрагента.
• 6. За потреби уточніть податковий статус контрагента, якщо це важливо для умов оплати.

Де шукати інформацію: основні джерела

Ознаки, які повинні насторожити

• масова адреса реєстрації, за якою зареєстровано десятки інших компаній;
• часта зміна керівника або засновників протягом короткого періоду;
• нещодавня реєстрація без жодної історії господарської діяльності;
• невідповідність КВЕД предмету договору, який пропонує укласти контрагент;
• відмова надати статут, довіреність або інші документи для перевірки;
• наполягання на розрахунках виключно готівкою в обхід умов договору;
• відкриті виконавчі провадження на значні суми.

Що робити, якщо перевірка виявила ризики

Виявлені ризики не завжди означають, що від угоди варто відмовлятися повністю. Часто достатньо скоригувати умови співпраці: запросити додаткові документи, передбачити передоплату або забезпечення виконання зобов’язань, обмежити суму першої угоди чи додати до договору чіткий порядок вирішення спорів.

Якщо ризики підтвердяться вже після підписання договору, важливо заздалегідь розуміти механізми зміни та розірвання договору, щоб оперативно захистити свої інтереси, не чекаючи, поки ситуація погіршиться.

Часті запитання

Скільки часу займає перевірка контрагента?

Базова перевірка статусу та керівництва контрагента у відкритому реєстрі займає кілька хвилин. Повна перевірка з аналізом судових справ, виконавчих проваджень та документів на повноваження підписанта потребує більше часу — залежно від обсягу доступних даних.

Чи можна перевірити контрагента безкоштовно?

Так, базові відомості про статус, керівництво та КВЕД юридичної особи чи ФОП є у відкритому доступі в державних реєстрах без оплати.

Що робити, якщо контрагент відмовляється надати статут?

Це саме по собі є тривожним сигналом. У такому разі варто наполягати на наданні хоча б витягу з реєстру, що підтверджує повноваження підписанта, або відкласти підписання договору до отримання цих документів.

Чи потрібно перевіряти постійного партнера перед кожним договором?

Для довготривалих партнерів достатньо періодично оновлювати перевірку — особливо перед значними за сумою угодами або якщо в діяльності контрагента з’явилися зміни: новий керівник, зміна адреси чи виду діяльності.

Як перевірити, чи має право директор підписувати договір без довіреності?

Це підтверджується даними державного реєстру про особу, яка має право діяти від імені юридичної особи без довіreності, а також статутом, де можуть бути додаткові обмеження щодо суми чи виду правочинів.

Чим перевірка контрагента-ФОП відрізняється від перевірки юридичної особи?

У ФОП немає статуту та засновників, а відповідальність особиста, тому основна увага приділяється чинності реєстрації підприємницької діяльності, відповідності персональних даних і системі оподаткування, а не структурі управління компанією.

The post Перевірка контрагента перед підписанням договору: що і як перевірити first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Відразу зазначимо, що процедура абсолютно однакова, як для ФОП так і для будь-якого виду юридичної особи. Для початку Вам треба вирішити, які саме види діяльності Ви хочете змінити. Це можуть бути, як всі, які внесено в реєстр, включаючи основний (перший за списком), так і їх частину. Визначивши, які види є зайвими, підберіть нові у відповідності до державного класифікатора. Майте на увазі, що на сьогоднішній день діє класифікатор 2010-го року з чотирьохзначними кодами. Встановивши нові значення, треба заповнити відповідну реєстраційну картку встановленого зразка. В графі, яка відповідає за зміну КВЕДів заповнюєте старі види, і ставите навпроти них відмітку «Викл.», тобто виключити, потім зазначаєте нові і ставите навпроти відмітку «Вкл.», тобто включити. В разі зміни основного КВЕДу, в новому списку позначте його в дужках, і пам’ятайте, що він повинен бути першим в списку. Далі підписуєте картку, а в разі з юридичною особою, ставите підпис і печатку на кожній сторінці.

Наступним кроком буде відвідування державного реєстратора за місцем реєстрації Вашої компанії, або Вас, як фізичної особи-підприємця, якому і подається заповнена реєстраційна картка. Варто пам’ятати, що при собі потрібно мати паспорт. Якщо документи подає представник, він повинен мати при собі довіреність, яка подається разом із карткою, та залишається в матеріалах реєстраційної справи.

Далі реєстратор вносить нові коди і на цьому весь процес закінчується. Однак варто пам’ятати, що в разі зміни основного виду діяльності видається виписка, оскільки він в ній зазначається. Виписку буде видано приблизно через 3 дні після внесення змін. В разі необхідності можна також отримати нову довідку статистики.

Статистика показує, що зміна КВЕДів займає приблизно 60% всіх реєстраційних дій. Як бачимо, процес дуже легкий, але іноді може не вистачати часу, щоб приділити йому необхідної уваги. В таких випадках Вам завжди готові допомогти юристи нашої Юридичної компанії.

The post Зміна КВЕД (коду видів економічної діяльності). Процедура заповнення та подачі реєстраційної форми державному реєстратору first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

У процесі діяльності іноді може виникнути потреба у зміні назви юридичної особи з різних причин, які можуть бути пов’язані, наприклад, зі зміною характеру діяльності. А й справді, може виникнути ситуація, коли компанія кардинально змінює характер своєї діяльності, а стара назва при цьому ніяк не відповідає. Багато хто думає, що потрібно ліквідувати таку компанію і створювати нову фірму. Але це може затягнутися на дуже довгий час, та й взагалі виглядає досить незрозуміло і безглуздо. Тим більше, якщо вже є активи, які задіяні в процесі роботи. Досить буде змінити назву. Тільки слід бути уважним, оскільки мова йде лише про зміну назви, а не організаційно-правової форми.

Перше, що слід відзначити – це той факт, що зміна назви юридичної особи відноситься до категорії змін до статутних документів. З цього випливає, що нова назва має бути затверджена вищим органом підприємства (установчі збори або рада акціонерів), а також зафіксовано у статуті новій редакції.

Природно, як будь-які інші зміни в статутні документи, зміна назви підлягає державній реєстрації. Більше того, факт зміни назви опубліковується в спеціальному друкованому виданні, яким виступає Бюлетень державної реєстрації і за це стягується додаткова плата.

Після внесення змін до реєстру, дані про це надходять до органів статистики, податкової адміністрації, а також пенсійного фонду. Після обробки інформації зазначеними органами, державний реєстратор видає витяг, в якій вказується нова назва.

На початку цієї статті, автор вказав про необхідність звернути увагу на той факт, що змінюється лише назва, а не організаційно-правова форма. При зміні організаційно-правової форми утворюється нова юридична особа-правонаступник (детальніше про правонаступництво можна прочитати тут), і процес цей кардинально відрізняється від зміни назви, при якому юридична особа продовжує існувати. Більш зрозумілим буде умовне порівняння з фізичною особою. Наприклад, особа змінила прізвище, але ж воно само не перестає існувати фізично і юридично. У нього залишаються всі його права та обов’язки. У комерційному ж плані зміна найменування підприємства є ребрендінгом. Хорошим прикладом може послужити ситуація зі зміною компанії UMC назви на МТС. Після зміни назви юридична особа з вихідним назвою продовжувало існувати, зберігаючи за собою весь комплекс прав і обов’язків, яке вона мала до ребрендінгу.

При зміні найменування крім державної реєстрації варто пам’ятати і про свої основні контрагентів. Першим у списку є банк. Після проведення всіх реєстраційних дій, банк – це перша установа, в яку потрібно подати пакет документів для внесення змін до їх клієнтських баз, щоб уникнути подальших проблем в роботі. Також обов’язком, є повідомлення решти партнерів, з якими підприємство має договірні відносини про зміну останнім своєї назви. Як правило, підписується додаток до договорів, у яких відображається факт зміни однієї зі сторін своєї назви, яке було позначено в колишніх реквізитах. Або ж просто підписується новий договір.

В цілому процедура зміни назви юридичної особи не є складною, але має свої особливості, які потрібно враховувати при проведенні, як реєстраційних дій, так і при подальшому веденні діяльності. При необхідності зміни назви юридичної особи, фахівці нашої компанії з радістю допоможуть Вам в повній реалізації цього процесу.

The post Зміна назви юридичної особи. Процедура, наслідки first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

У зв’язку із цією зміною підпорядкування в червні цього року підприємцям буде складніше попасти до державного реєстратора та провести певні дії пов’язані з реєстрацією та перереєстрацією. А складність полягає в тому, що з 12 червня 2013 року держані реєстратори не приймають зміни які пов’язані із зміною місцезнаходження, це пов’язане з тим, що державні реєстратори не встигнуть до 1 липня, коли вступає в силу закон, відправити реєстраційну справу до іншого району чи міста.

Також наша компанія стала свідком того, що з 18 червня держані реєстратори відмовлялись робити первинну реєстрацію, адже під час первинної реєстрації потрібна відповідь про взяття на облік в інших органах, а Реєстри держаних реєстраторів будуть змінені та сама справа просто може бути загубленою.

Повідомляємо підприємців, що з 25 по 30 червня відділи держаної реєстрації по всій території України приймати відвідувачів не будуть. Скоріше за все реквізити для сплати реєстраційного збору буде також змінено так, що не поспішайте їх сплачувати зараз. Надіємося на те що з 1 липня все стане на свої місця та роботу державних реєстрів буде поновлено без затримок.

The post З першого липня функції реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців перейдуть від місцевої влади до Укрдержреєстру first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

У юридичної особи юридичною адресою є адреса його реєстрації, природно він може не збігатися з фактичною адресою, але в разі укладення договору про співпрацю і належним чином надання такої інформації, контролюючим органам, проблема розбіжності юридичної та фактичної адреси вирішується досить швидко. У фізичної особи-підприємця юридична адреса – це адреса його реєстрації (прописки), хоча саму господарську діяльність, знову ж таки, особа може вести в іншому місці. У даній статті ми розглянемо процедуру зміни юридичної адреси суб’єкта господарської діяльності, а також опишемо наслідки, які мають місце при такій зміні.

Почнемо, мабуть, з процедури зміни адреси юридичної особи. При зміні адреси, що не важливо, з якої причини, юридична особа завжди повинна мати документ, який підтверджує законність реєстрації на новій адресі. Як правило, це або договір про співпрацю (іншими словами договір оренди юридичної адреси) або договір оренди приміщення, де знаходиться офіс. Також цим документом може бути договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, але такі випадки зустрічаються набагато рідше. Перш за все, хочеться відзначити, що один із зазначених вище документів потрібен не для перереєстрації в районній адміністрації (хоча в нашій статті “Державна реєстрація при зміні юридичної адреси” мова йде про випадки, коли реєстратор вимагає надати договір оренди), а для підтвердження відомостей про новій адресі в контролюючих органах. Більше того, якщо економічна діяльність підприємства підлягає ліцензуванню, для внесення змін до ліцензії у зв’язку зі зміною адреси, копія договору оренди або купівлі-продажу є обов’язковою частиною пакету документів, який подається до державного органу-ліцензіар. Як відомо, документом, який повністю регулює діяльність підприємства, є статут. Відповідно до норм законів, які регулюють порядок створення і діяльності юридичних осіб, статут повинен містити інформацію про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно, у випадку зміни адреси юридичної особи необхідно вносити відповідні зміни до статуту з подальшою реєстрацією їх в районній адміністрації. Зміни до статуту щодо адреси можна викласти у вигляді окремого документа, який буде невід’ємною частиною статуту. Але такий спосіб вельми незручний, оскільки з часом змін до статуту може бути велика кількість, і їх реєстрація як додаткового документа до статуту ускладнює документообіг. Більш зручним є спосіб викладу змін щодо адреси юридичної особи в новій редакції статуту, яка і проходить державну реєстрацію. Оскільки внесення змін до статуту – це компетенція виключно Загальних зборів учасників, то при зміні адреси, обов’язковим є скликання учасників для затвердження зміни адреси, а також нової редакції статуту. Отже, обов’язковим є і складання протоколу Загальних зборів, в якому і фіксується прийняття рішення щодо змін до статуту. Сама процедура зміни адреси і пакет документів, який подається реєстратору, регулюються статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Детально описувати їх немає сенсу, оскільки в статті все гранично чітко описано. Після внесення реєстратором до єдиного реєстру нової адреси юридичної особи видається виписка, де вказується новий адресу. Далі на протязі 3-х днів інформація про зміну адреси передається до податкової інспекції за місцем реєстрації, пенсійний фонд і відділення статистики.

Процедура зміни юридичної адреси фізичної особи-підприємця, природно, легше ніж у юридичної, оскільки відсутні статутні документи. При необхідності змінити юридичну адресу, підприємець подає відповідну реєстраційну картку державному реєстратору і пред’являє паспорт. Після внесення реєстратором нових даних до ЄДР, інформація про це надійде в ДПІ, Пенсійного фонду та органів статистики надійде на протязі 3-х робочих днів.

Провівши процедуру реєстрації зміни адреси в адміністрації цей процес аж ніяк не закінчується, як багатьом здається. Розглянемо наслідки, які настають при зміні адреси. Слово «наслідки» у попередньому реченні вживається не в негативному контексті, і не обіцяє якихось неприємностей, просто необхідно знати про деякі речі у разі зміни юридичної адреси.

Отже, почнемо, мабуть, з стану речей в податковій адміністрації. У разі зміни адреси суб’єктом господарської діяльності (неважливо юридична особа або фізична) в межах попереднього району реєстрації, наслідків це особливих не несе. Помінятися може хіба що інспектор, який відповідає за контроль цього суб’єкта. Але слід, знати, що у разі реєстрації суб’єкта господарської діяльності як платника єдиного податку та / або ПДВ (у цих випадках видаються відповідні свідоцтва, в яких вказана адреса), необхідно подати протягом 10-ти днів відповідні заяву з проханням внести зміни до відповідного реєстр (платників єдиного податку та / або ПДВ), а також у свідоцтво, де буде відображатися нову адресу. У разі ж зміни юридичної адреси, яка тягне за собою зміну району реєстрації, міста або області, а відповідно і постановку на облік в іншій податкової інспекції, потрібно знати і пам’ятати наступне. Після зміни адреси Ви не відразу стаєте на облік у податковій інспекції за новою адресою (цей момент залишається важливим). Ви або Ваше підприємство перейдете на облік до інспекції за новою адресою реєстрації тільки після певного часу. Все залежить від того, коли змінилася адреса. Якщо на початку року (1-й квартал), то в середині року (приблизно в травні), якщо в середині або ближче до кінця – до 20-го січня наступного року, який слідує за роком зміни адреси. До того як підприємство або підприємець стане на облік у податковій інспекції за новою адресою реєстрації, вся звітність (за доходами, ПДВ, найманим працівникам) подається до податкової інспекції за попереднім місцем реєстрації. Також до податкової інспекції за попереднім місцем реєстрації подаються заяви про внесення змін до свідоцтва реєстрації платником єдиного податку та платника ПДВ з подальшою видачею тимчасових свідоцтв, які необхідно поміняти на постійні після постановки на облік у податковій інспекції за новим місцем реєстрації. Також і вся інша кореспонденція, до моменту реєстрації в податковій за новою адресою, подається до податкової інспекції за старою адресою.

Схожа ситуація і в Пенсійному фонді. При зміні адреси в межах попереднього району реєстрації змін ніяких не відбувається. Якщо при зміні адреси відбувається і зміна пенсійного фонду, де стоїть на обліку суб’єкт, як і у випадку з ДПІ, до переходу на нове місце реєстрації, звітність подається до відділення Пенсійного фонду за минулим місцем реєстрації, як правило, до 20-го січня року , який йде за роком зміни адреси.

Як вже говорилося на початку статті, у разі якщо діяльність суб’єкта економічної діяльності підлягає ліцензуванню, то при зміні юридичної адреси обов’язково необхідно вносити зміни до ліцензії, з наступним отриманням бланка з новою адресою. Тут теж є свої нюанси. Це відноситься до випадку неспівпадання юридичної та фактичної (сюди ми відносимо адреса місця, де безпосередньо ведеться діяльність) адреса. Якщо ж змінюється тільки адреса юридична, то внести зміни до ліцензії значно простіше, оскільки не потрібно надавати технічні умови, укладання різних контролюючих органів (СЕС, ГсЧС) станом приміщення – одним словом представляти документи, які підтверджують відповідність приміщення ліцензійним умовам. Достатньо надати договір оренди разом з іншими необхідними документами. У разі зміни адреси фактичного (місця ведення діяльності), тут справи йдуть складніше. Крім стандартного пакету документів для зміни адреси потрібно надати також документи, які підтверджують належний технічний стан, пройти перевірку контролюючих органів, укласти новий договір охорони приміщення (якщо такий потрібен) і врешті-решт – пройти нову перевірку органу-ліцензіара, керівництво якого і приймає рішення про внесення змін до ліцензії та видачі нового документа. І ще раз повторимося, після зміни адреси потрібно подавати документи на зміну ліцензії на протязі 10-ти робочих днів.

Якщо ви користуєтеся послугою електронного цифрового підпису та подаєте звітність в електронному вигляді, то при зміні адреси Вам необхідно і змінити сертифікати електронних ключів. В іншому випадку, після отримання в податковій інспекції та Пенсійному фонді відомостей про зміну Вами адреси, подача звітності в електронному вигляді блокується.

Також не слід забувати і про банківські рахунки і системі Клієнт-банк (якщо Ви до неї підключені). При зміні адреси обов’язково потрібно попередити банк про це та надати копії документів, які підтверджують зміну адреси.

Крім всіх реєстраційних дій не варто також забувати і про Ваших контрагентів. Попередити Ваших постійних партнерів це не тільки риса хорошого ділового тону, а й прямий обов’язок, оскільки це може безпосередньо вплинути на виконання договірних зобов’язань, які виникають з Ваших партнерських відносин.

Як бачимо, процедура зміни адреси вельми складна і заплутана, оскільки має на увазі виконання багатьох дій до своєї повної реалізації. Більше того процес може ускладнитися при неодноразовому зміну адреси протягом року. У будь-якому випадку, якщо Ви хочете швидко і надійно змінити свою юридичну адресу як підприємця або юридичну адресу Вашої компанії і зіткнулися з труднощами в реалізації цього процесу, то Вам необхідно звернутися до професіоналів. В цьому Вам з радістю допоможуть фахівці нашої Юридичної компанії, які якісно та професійно нададуть відповідні послуги.

The post Зміна адреси підприємства або прописки фізичної особи-підприємця first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

До речі, перші кроки по легалізації приватного підприємництва почали робитися ще 1989 року, коли в СРСР була дозволена приватна виробнича кооперація. Вже тоді почали створюватися перші господарські товариства та виробничі кооперативи. Із здобуттям Україною незалежності, в державі було взято курс на впровадження принципів ринкової економіки. Одними з перших законів, які регулювали процес приватного підприємництва, були (та в принципі і залишаються, адже вони свою юридичну силу не втратили, просто деякі їх положення були змінені або виключені з огляду прийняття інших законів) Закон «Про господарські товариства» та Закон «Про підприємництво». Після прийняття зазначених законів в Україні дійсно почало з’являється велика кількість приватних підприємств, господарських товариств та фізичних осіб-підприємців. У той час процес реєстрації був дуже складний і займав багато часу. З великим напливом бажаючих зареєструвати свій бізнес і розвитком інноваційних технологій з подальшим впровадженням їх в роботу, у державних органів виникла необхідність в окремому законодавчому регулюванні процесу реєстрації та ліквідації. У 2004-му році був прийнятий Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», який став регулювати не тільки процес реєстрації та ліквідації підприємства чи підприємця, але вводив поняття і принципи роботи Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( далі ЄДР).

Сам по собі ЄДР – це єдина електронна база даних, яка містить всю необхідну (встановлену законом) інформацію про юридичних осіб (як публічного, так і приватного права) і фізичних осіб-підприємцях. Його формування почалося в липні 2004 року (з моменту вступу закону в силу) і закінчилося в 2009 році. Що ж означав процес формування ЄДР? Ті юридичні особи і підприємці, які були зареєстровані після липня 2004 року, автоматично включалися в реєстр. Ті ж, які зареєстровані до цієї дати, повинні були подати документи державному реєстратору для їх включення до реєстру, оскільки необхідність присутності в ньому обов’язкова і підтверджує факт державної реєстрації.

Хоч законодавець і надав 5 років для подачі документів по включенню до реєстру для тих, кому це було необхідно, як завжди залишилася велика кількість осіб (як юридичних, так і фізичних осіб підприємців), які так цього і не зробили у встановлені терміни. Найбільше це питання стосується підприємців, які зареєструвалися в кінці 90-х і забули про цей факт, або просто не вели діяльність. А потім, по виході на пенсію, зіткнулися з великими проблемами по її нарахуванню, оскільки в старих відомостях Пенсійного фондах залишилася інформація про них як про СПД, при цьому в єдиному державному реєстрі інформація про них не відображається. Для усунення подібних проблем необхідно закривати СПД шляхом ліквідації, але це неможливо, оскільки ліквідувати підприємця, інформації про який немає в ЄДР можливо. Така ж ситуація виникає і у юридичних осіб зареєстрованих до набрання законної сили Закону. Наприклад, один з учасників хоче вийти з колись створеного ним особисто або з партнерами юридичної особи, але через відсутність підприємства в реєстрі провести реєстрацію зміни складу засновників неможливо. Які ж виходи з описаних вище ситуацій, враховуючи, що терміни включення до реєстру вже пропущені? Насправді вихід є. Назвати його складним не можна, але і простим він не буде. Враховуючи той факт, що не всі юридичні особи та фізичні особи-підприємці подали у встановлений термін документи на включення до ЄДР, законодавець вирішив цю проблему створенням Тимчасової комісії з розгляду заяв про включення до ЄДР при Міністерстві юстиції України. Головна мета цієї комісії полягає у прийнятті заяви від осіб, які пропустили терміни їх розгляду, і на підставі розгляду заяви прийняти рішення про дозвіл (або відмову) включення до ЄДР. Тобто, починати процес включення до ЄДР потрібно з подачі заяви до Міністерства юстиції, яке адресується тимчасовій комісії. Заява розглядається 30 робочих днів. Але враховуючи сучасні реалії, цей термін частенько збільшується на невизначену кількість часу. У разі отримання позитивної відповіді від комісії, видається довідка про дозвіл включення до реєстру. Після цього державному реєстратору в районі реєстрації подається відповідна форма і проводиться реєстраційна дія щодо включення до ЄДР. Тільки після цього підприємство або фізична особа підприємець може внести зміни у свої дані або зовсім припинити діяльність.

Як вже зазначалося, на сьогоднішній день питання про включення до реєстру стає тільки перед тими особами, які були зареєстровані до 1 липня 2004 року, або створювали господарські товариства (або інші юридичні особи, учасником якого були) і геть забули про це, що потягнуло за собою виникнення проблем. Тих, хто постійно вів діяльність (і по ходу був включений до ЄДР) або припинив цю діяльність шляхом ліквідації до вказаної дати питання включення до реєстру не ставиться зовсім. А у випадку, якщо у Вас виникли проблеми з включення до ЄДР, фахівці нашої Юридичної компанії з радістю Вам допоможуть у їх вирішенні.

The post Включення до Єдиного державного реєстру first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Товариство з обмеженою відповідальністю – ТОВ – найпоширеніша і популярна організаційно правова форма в Україні, наша Юридична компанія в даній статті розповість Вам про те, що необхідно знати для проведення реєстрації ТОВ. Якщо ви обрали організаційно-правову форму своєї компанії – ТОВ, це значить ви визначили як вам зручніше працювати, а якщо є сумніви у виборі організаційно-правової форми ТОВ або ПП – приватне підприємство, тоді рекомендуємо вам прочитати статтю про вибір форми свого бізнесу. Перше, з чим потрібно визначитися, це назва підприємства. Назва має бути прописана у всіх реєстраційних документах великими друкованими літерами, так само, як і організаційно правова форма. У статуті товариства власники можуть визначити коротку назву, а повну назву товариства, необхідно відзначити російською та англійською мовами.

Другою умовою, при реєстрації компанії, я б відзначив юридичну адресу (місцезнаходження) товариства. Юридична адреса буде вказана у всіх документах, а в разі перевірок, контролюючі органи будуть приходити і присилати кореспонденцію саме туди. Ви можете зняти офіс, в якому будете працювати, і вказати цю адресу для проведення державної реєстрації вашого нового ТОВ. У разі частих переїздів з офісу в офіс або небажання власника, директора знаходиться за місцем реєстрації підприємства, є можливість – укласти договір оренди приміщення з компанією у якої ви купуєте юридичну адресу, найчастіше ця компанія може надавати поштово-секретарські послуги.

Третьою умовою, з якою власник повинен визначитися, це статутний капітал компанії. Тут важливо знати про те, що він може бути сформований як грошовими коштами так і майном яке у власності засновника компанії і за один рік статутний капітал повинен бути внесеним у повному обсязі. Про це слід пам’ятати.

Якщо ви визначилися з кандидатурою керівника вашого підприємства (директора), його необхідно призначити. Директор вашої компанії є посадовою особою, і він у свою чергу, буде вести господарську діяльність компанії, представляти її інтереси від імені компанії у всіх органах і відносинах з контрагентами. Можливий варіант створення Дирекції, до якої входитимуть декілька Директорів з різних питань. Законом не заборонено, щоб засновник компанії був і її директором.

Ваша компанія за Законом зобов’язана вказати, якими видами економічної діяльності (КВЕД), вона буде, займається. Їх повний перелік ви можете знайти в мережі інтернет, вони прийняті спеціальним нормативним документом – класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД 2012).

При заповненні реєстраційних форм потрібно вказати телефон компанії, який проходитиме по всіх базах і його будуть знати всі органи державної влади, як телефон, на який вони зможуть у разі необхідності додзвонитися.

Сподіваємося, ця інформація допоможе вам прискорити процес реєстрації Вашого бізнесу.

The post Первинна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю або що треба знати перед початком реєстрації компанії first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.

Почнемо з визначення зазначених організаційно-правових форм. Виходячи з норми закону, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або більше засновниками юридична особа, статутний капітал якого розділений на частини, розмір яких встановлюється статутом. Приватне ж підприємство можна описати як підприємство, засноване одним або кількома учасниками на основі їх приватної власності.

Отже, почнемо аналіз цих форм. Перше – це статутний капітал. (Хоча на сьогоднішній день це питання свою актуальність практично повністю втратило). До грудня 2009 року для ТОВ встановлювався мінімальний розмір статутного капіталу, і він становив 100 мінімальних заробітних плат (що в реальних цифрах становило приблизно 45 000 – 50 000 гривень, залежно від періоду). Більше того, на момент реєстрації він повинен був бути сформований мінімум наполовину. У разі внесення засновником своєї частини грошима, потрібно було приносити виписку з банку, у разі внесення майном – акт прийому-передачі. Вимоги до статутного капіталу ПП були відсутні взагалі, тобто він міг становити хоч 1 гривню. Природно, більшості було вигідно відкривати ПП, з тієї, причини, що відкриття ТОВ обходилося значно дорожче, і для ведення малого бізнесу, це було дуже затратно. Після грудня 2009 ситуація дуже сильно змінилася. Мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ знизили до розміру однієї мінімальної заробітної плати (середній розмір якої відповідав приблизно 1000 гривень). Плюс було розширено максимальну кількість учасників до 100 чоловік, але зберігалося вимога по обов’язковому внесенню половини статутного капіталу на момент реєстрації. Природно, тепер організувати малий бізнес, відкривши ТОВ, стало в багато разів легше, хоча все ж знаходилися бажаючі відкрити ПП, вважаючи, що і 1000 гривень вагома для них сума. Далі, в липні 2011 року, відбулися революційні зміни, які помітно вплинули на розвиток малого та середнього бізнесу. По перше, повністю зникла норма закону про мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ. Відповідно тепер, як і в ПП, його сума може бути хоч 1 гривня, головне, щоб його сформували і розділили між учасниками. По друге, зникла норма про обов’язкове внесення половини статутного капіталу на момент реєстрації. Після таких змін витратна частина на відкриття ТОВ у частині формування статутного капіталу зникла, і відкрити юридичну особу з цієї організаційно-правовою формою за витратами стало не дорожче ПП. Але описані факти виглядають більше як історична довідка і зачіпають економічну складову розглянутого питання. Далі мова піде саме про юридичну складову та принципи створення юридичних осіб з розглянутими організаційно-правовими формами.

При веденні бізнесу виникають майнові ризики, які можуть перерости в реальну відповідальність. Так от, організаційно-правова форма встановлює, як саме розподіляється відповідальність між учасниками юридичної особи. Виходячи з визначення, а також, керуючись нормами, які регулюють діяльність ТОВ та ПП, можна зробити висновок, що організаційно-правова форма ТОВ більшою мірою вберігає його учасників від відшкодування шкоди, завданої діяльністю їх компанії третім особам, ніж ПП. У чому саме це полягає. Справа в тому, що у ТОВ учасник несе відповідальність за зобов’язаннями підприємства лише в межах тієї суми, яка є його частиною в статутному капіталі. Якщо борги компанії перевищують цю суму, то різницю, що залишилася від суми боргу та частиною в статутному капіталі він не оплачує, і це стає вже проблемою самої компанії. Єдине, на що слід звернути увагу – якщо учасник вже сплатив свою частку в повному розмірі (вніс гроші на рахунок або майно на баланс) то нічого більше, у разі появи заборгованостей компанії і браку активів, він вже не відшкодовує. Якщо ж внесок у статутний капітал він вніс частково, і внесеної суми не вистачає, то залишок (до повного внесення своєї частки) учаснику доведеться внести. Якщо ж учасник взагалі нічого не вніс, то він повинен сплатити борги компанії, але тільки в розмірі закріпленої за ним частини в статутному капіталі.

Зовсім інша ситуація виникає у випадку з ПП. Зрозуміло, у ПП крім балансу теж може бути присутнім статутний капітал, який формується і оплачується його власником (власниками), і в разі виникнення боргів компанії його кошти задіюється для сплати цих боргів. Але як же бути в тому випадку, якщо коштів статутного капіталу не вистачає? У цьому випадку борги сплачуються за рахунок особистого майна власника (власників) до повного розрахунку з кредиторами. У цьому і полягає головна відмінність ПП від ТОВ. Природно, є відмінності в документообігу та інших організаційних моментах розглянутих організаційно-правових форм, але головним є саме аспект відповідальності учасників (власників) за результати діяльності їх компанії.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що на сьогоднішній день організаційно-правова форма юридичної особи у вигляді приватного підприємства стала юридичним атавізмом, оскільки ТОВ набагато безпечніше, ніж НП в плані майнової відповідальності засновників підприємства.

У будь-якому випадку, співробітники нашої компанії раді будуть Вам допомогти з вибором організаційно-правової форми Вашого бізнесу, а також провести повну реєстрацію підприємства в максимально короткі терміни з повним дотриманням чинного законодавства.

The post Товариство з обмеженою відповідальністю або приватне підприємство – вибір форми бізнесу first appeared on Юридичний блог: поради, аналітика, практика права.