Рішення суду набрало законної сили, але боржник і не думає його виконувати? У такому разі закон дає стягувачу конкретний інструмент — виконавче провадження. Це процедура примусового виконання рішення суду (або іншого органу) за допомогою державного чи приватного виконавця, який має право арештовувати майно, стягувати кошти з рахунків, обмежувати виїзд боржника за кордон та застосовувати інші заходи примусу.
У цій статті — покроково про те, як відкрити виконавче провадження, скільки часу дається боржнику на добровільне виконання, які повноваження має виконавець і що робити, якщо провадження затягується.
Що таке виконавче провадження
Виконавче провадження — це завершальна стадія судового процесу, на якій рішення суду перетворюється з паперового документа в реальний результат: гроші повертаються на рахунок, майно передається, дії виконуються. Регулює цю процедуру закон про виконавче провадження — Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Закон україни про виконавче провадження визначає виконавче провадження як сукупність дій органів і осіб, спрямованих на примусове виконання рішень, у межах повноважень, визначених Конституцією України та цим законом.
Примусовим виконанням рішень займаються два типи виконавців:
- державні виконавці — працівники органів державної виконавчої служби;
- приватні виконавці — особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність і отримують винагороду за результат.
Стягувач (той, на чию користь ухвалено рішення) може самостійно обрати, до якого виконавця звернутися, за винятком окремих категорій справ (наприклад, стягнення на користь держави чи справи щодо дітей), які закон закріплює виключно за державною виконавчою службою.
Які рішення підлягають примусовому виконанню
Виконавчому провадженню підлягають не лише рішення судів у цивільних та господарських справах. Виконавчими документами також є:
- виконавчі листи та судові накази;
- ухвали, постанови та вироки судів у частині майнових стягнень;
- рішення третейських судів та міжнародних комерційних арбітражів;
- виконавчі написи нотаріусів;
- постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;
- рішення інших державних органів, якщо це передбачено законом.
Кожен виконавчий документ повинен відповідати вимогам статті 4 закону: містити назву і дату видачі документа, дані про суд або орган, що його видав, резолютивну частину рішення, дані про сторони. Якщо документ оформлено з помилками, виконавець поверне його без відкриття провадження.
Як відкрити виконавче провадження: покрокова інструкція
Крок 1. Отримати виконавчий документ
Після набрання рішенням суду законної сили стягувач звертається до суду за видачею виконавчого листа (якщо рішення видано не у формі, яка вже є виконавчим документом сама по собі).
Крок 2. Обрати виконавця та подати заяву
Стягувач подає виконавчий документ разом із заявою про примусове виконання рішення до органу державної виконавчої служби за місцем проживання чи майна боржника, або безпосередньо до приватного виконавця.
Крок 3. Відкриття провадження виконавцем
Якщо документ оформлено правильно і не пропущено строк пред’явлення, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Крок 4. Строк для добровільного виконання
У постанові виконавець зазначає строк для добровільного виконання. За рішеннями немайнового характеру цей строк складає 10 робочих днів, крім рішень, що підлягають негайному виконанню, та рішень про встановлення побачення з дитиною — їх виконавець перевіряє вже на третій робочий день після відкриття провадження.
Крок 5. Примусові заходи, якщо боржник не виконав рішення добровільно
Якщо строк добровільного виконання минув, виконавець переходить до примусових заходів: арешт коштів і майна, звернення стягнення на заробітну плату, обмеження виїзду за межі України та інші дії, описані нижче.
Скільки часу є на пред’явлення виконавчого документа
Це питання турбує багатьох стягувачів, які зволікали з поданням документа до виконання. Загальний строк пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання — три роки з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Виняток становлять посвідчення комісій по трудових спорах та документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, — для них строк скорочено до трьох місяців.
Якщо строк пропущено, а причина пропуску визнана судом поважною, його можна поновити — заява подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
| Питання | Відповідь |
| Загальний строк пред’явлення | 3 роки |
| Строк для держави/державного органу як стягувача | 3 місяці |
| Строк добровільного виконання (немайнові рішення) | 10 робочих днів |
| Розмір виконавчого збору | 10% від суми стягнення |
Які заходи примусу може застосувати виконавець
Після відкриття виконавчого провадження закон надає виконавцю широкий арсенал інструментів впливу на боржника:
- арешт коштів на банківських рахунках — банк за постановою виконавця блокує кошти боржника в межах суми боргу;
- арешт та звернення стягнення на майно — нерухомість, транспортні засоби, інші цінності; арешт має бути співмірним сумі боргу;
- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, інші доходи боржника;
- тимчасове обмеження права виїзду за межі України — застосовується, зокрема, у справах про стягнення алiментів;
- тимчасове обмеження права керування транспортним засобом;
- оголошення розшуку боржника або його майна, якщо місце перебування невідоме.
Кожен із цих заходів виконавець застосовує окремою постановою, яку боржник має право оскаржити.
Виконавчий збір і витрати провадження: у що обходиться боржнику невиконання
Окрім самого боргу, боржнику доведеться заплатити ще й за примусове виконання. Виконавчий збір складає 10% від суми, що фактично стягнута, або вартості майна, переданого стягувачу за виконавчим документом. Це основна винагорода приватного виконавця або платіж до державного бюджету, якщо провадження веде державна виконавча служба.
Крім збору, на боржника покладаються витрати виконавчого провадження — оцінка майна, його перевезення, зберігання та реалізація. Якщо боржник погашає борг ще до відкриття провадження або в межах строку добровільного виконання, збір і додаткові витрати, як правило, не нараховуються або нараховуються в меншому розмірі — тому швидка реакція на постанову виконавця економічно вигідна для боржника.
Що робити, якщо виконавець не діє або діє неправильно
Буває, що провадження відкрито, але результату немає роками: виконавець не вживає жодних дій, не арештовує майно, не відповідає на звернення стягувача. У такому разі стягувач має право:
- Подати скаргу на бездіяльність виконавця — начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби, у Мін’юст (щодо приватних виконавців) або до суду.
- Оскаржити конкретну постанову чи дію виконавця в суді — за місцем виконання рішення, у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
- Звернутися із заявою про заміну виконавця, якщо для цього є підстави.
- Клопотати про розшук боржника чи його майна, якщо є підстави вважати, що боржник переховується або приховує активи.
Якщо у справі стягнення пов’язане зі складним майновим спором — наприклад, боржник намагається оспорити право власності на арештоване майно чи оскаржити саме рішення, — варто звернутися за професійною консультацією у розділі судові спори.
Коли виконавче провадження закінчується
Провадження вважається завершеним, зокрема, у разі:
- фактичного виконання рішення в повному обсязі;
- визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (наприклад, скасування рішення судом вищої інстанції);
- смерті боржника, якщо зобов’язання не переходить у порядку правонаступництва;
- закінчення строку давності виконання, якщо він не поновлений судом.
Про закінчення провадження з підстави фактичного виконання рішення виконавець виносить мотивовану постанову, яка має містити обставини, що підтверджують факт виконання, та засоби їх встановлення.
Часті запитання
Хто може відкрити виконавче провадження?
Стягувач — особа, на чию користь ухвалено рішення. Для цього потрібно подати виконавчий документ і заяву державному або приватному виконавцю.
Скільки часу дається боржнику на добровільне виконання рішення?
За загальним правилом — 10 робочих днів для рішень немайнового характеру, крім випадків, коли рішення підлягає негайному виконанню.
Чи можна обрати приватного виконавця замість державного?
Так, у більшості справ стягувач має право обрати приватного виконавця, крім окремих категорій справ, віднесених законом виключно до компетенції державної виконавчої служби.
Що робити, якщо пропущено строк пред’явлення виконавчого документа?
Можна звернутися до суду першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку, якщо причина пропуску поважна.
Хто оплачує виконавчий збір — стягувач чи боржник?
Виконавчий збір у розмірі 10% сплачує боржник, оскільки саме він не виконав рішення добровільно.
Чи можна оскаржити дії виконавця?
Так, дії, рішення або бездіяльність виконавця можна оскаржити в судовому порядку або поскаржитися вищому за посадою керівнику органу державної виконавчої служби чи до Мін’юсту.
Що робити, якщо боржник переховує майно або доходи?
Стягувач може звернутися до виконавця із клопотанням про розшук майна, а також ініціювати перевірку майнового стану боржника через державні реєстри, доступ до яких має виконавець.
Чи можна закрити виконавче провадження, якщо боржник помер?
Якщо зобов’язання не переходить у порядку правонаступництва до спадкоємців, провадження закривається у зв’язку зі смертю боржника.
Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для оцінки конкретної ситуації рекомендуємо звернутися по юридичні послуги або переглянути інші матеріали у розділі захист прав.
About the Author
